Що губить київські сосни?

0 505

Санітарні рубки дерев у лісах не на жарт непокоять киян. Це добре, що людям небайдужа доля лісу. Але місцеві жителі здебільшого не розбираються в причинах вирубки й піддаються загальній паніці, ніби в лісі розчищується ділянка під забудову. На незнанні людей спекулюють політики, звинувачуючи лісників, навіть поважні видання іноді припускаються помилок і дезінформують читачів.

Днями санітарну рубку в Пуща-Водицькому лісництві Святошинського ЛПГ сприйняли за підготовку будмайданчика під 25-поверховий будинок. Редакція спростувала новину, коли вона набрала понад 5000 переглядів.

Щоб надалі місцеві жителі були обізнаніші, Святошинське ЛПГ на прохання депутата Київради Юрія Дідовця провело в лісі тренінг-екскурсію. За екскурсовода вам буду я – головний лісничий Анатолій Крутько.

Попри те, що “вхурделило”, прийшли і дорослі й малеча. Спершу до нас, лісників, уже традиційно лунає купа претензій. І чому рубаємо, і куди вивозимо деревину, і чому не засаджуємо галявини.

Давайте по порядку.

Святошинське лісопаркове господарство саме не визначає, які дерева рубати, а які – ні. Є ще такі установи як Київлісозахист й Управління лісового та мисливського господарства.

Санітарна рубка може бути планова на окремій визначеній ділянці раз на 3-4 роки. Також до нас приходять звернення від депутатів і від городян про те, що в лісі треба прибрати сухостій. Сухостій – це з різних причин усохлі дерева, які становлять загрозу для інших дерев і для відпочивальників.

Подивіться на світлину – з-поміж сосен із зеленими кронами стоїть одна всохла.

Це дерево доведеться також прибрати, щоб воно ні на кого не впало. 

Що далі в ліс, то сухостою більше – всохлі дерева стоять групами.

Наголошую, що перед рубкою ліс обстежують багато різних організацій і спеціалістів, а санітарна рубка проводиться виключно з об’єктивних причин і не відразу. Купу документів треба зібрати, навіть щоб за зверненням зрубати одне пошкоджене дерево.

Депутат Дідовець підтверджує:

“З моменту, коли я звертався письмово, щоби прибрали уражені дерева й зачистили ліс, проходило не менше півроку, як приступали до робіт”.

На вирубку має бути погоджений всіма інстанціями лісорубний квиток із конкретно вказаними деревами. Дерева помічаються номерами на засіках.

Зауважу, що навіть сухостій не можна прибирати в період гніздування птахів. З квітня два з половиною місяці в лісі має бути тиша і жодна бензопилка не може працювати. Якщо ви чуєте в цей час вирубку – звертайтеся до поліції і дзвоніть у лісопаркове господарство – (044) 452-63-40.

У нас один лісник обслуговує 500 га лісу. Роботи дуже багато. Ми ж намагаємося санітарну чистку проводити взимку, щоб до весняного гніздування птахів і пожежонебезпечних літніх місяців сухостою не було.

Уявіть, що буде, якщо не прибрати всохлі дерева і станеться займання. Для лісу це катастрофа. А причина може бути проста – хтось не загасить багаття, або підлітки, бавлячись запальничками, підпалять живицю на сосні.

Зверніть увагу, скільки дерев стоїть зі слідами підпалів, з обідраною корою… Це ж не лісники роблять, а самі виноградарці.

Соснам і так тяжко. Змінюється клімат, стає посушливіше, ареал сосни зміщується на північ. Це проблема не лише України, але й сусідніх Польщі й Білорусі.

Ще порівняно не так давно на цій галявині було багато сосен. Але вони всохли, бо знизився рівень ґрунтових вод. Вижили лише листяні породи – дуби.

Кілька років тому лісництво разом із місцевими жителями висаджувало тут дерева, але прийнялася критично мала кількість. Більшість також всохла, чимало саджанців були зламані й затоптані відпочивальниками.

Людський фактор дається природі взнаки.

Коли приходить весна у лісі з’являються гори сміття, яке люди не забирають із собою. Також у ліс висипають будівельне сміття після ремонтів, заощаджуючи на його вивезенні на звалища. Ми проводимо роз’яснення, намагаємося зловити таких сміттярів, але потік не припиняється.

Сосни також потерпають від жука-короїда. Ось, який він на вигляд.

І такі наслідки його діяльності.

У результаті всихає дерево.

Розмір стовбура при цьому не має значення. Коли дерево вже спиляне лежить на землі приготоване до вивезення, місцеві жителі нарікають, що лісники спиляли велике здорове товсте дерево.

Насправді ж дерево було всохле або невиліковно хворе. Якщо ви бачите, що на ньому відшаровується кора, а на зрізі видно чітко потемнілі кільця – це і є причина вирубки.

Зрубані дерева вивозяться  і використовуються в господарській діяльності Святошинського ЛПГ.

Будь-хто може звернутися до підприємства, щоби придбати дрова чи пиломатеріали або готові вироби – альтанки, лавочки, садові меблі, паркани.

Самовільно вивозити на дрова дерева, які впали, не можна. Уявіть, що буде, якщо людям це дозволити – лісу не залишиться.

Загалом екскурсія видалася корисною, бо під кінець у більшості присутніх зникла недовіра до нас, лісників, а ставлення змінилося на більш доброзичливе.

Святошинське ЛПГ і надалі буде готове проводити такі заходи для киян, охочих дізнатися більше про свій ліс.

 Автор: Анатолій Крутько, головний лісничий КП “Святошинське лісопаркове господарство”

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів