Науковці-історики просять мера Кличка зберегти історичний простір Поштової

0 99

Громадська активістка та захисниця Поштової площі Анабелла Моріна оприлюднила на свій сторінці у соцмережі лист-звернення до мера Києва від імені заступника директора Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України професора Анатолія Колодного. У ньому – мова про важливість збереження унікальних знахідок на Поштовій.

“Ми, як історики релігії, зокрема Київського християнства, кровно зацікавлені у музеєфікації історичних артефактів на місці, яке свідчить про важливість події 988 року, коли була визначена доля багатьох народів Східної Європи, а перш за все – українського народу. Саме в Х ст. київський князь Володимир хрестив киян в річці Почайні при впадінні її в Дніпро, що привело нашу країну в союз європейських народів, сприяло економічному, соціальному, політичному, культурному і духовному розвитку Русі”, – йдеться у листі.

“Цей вікопомний період в історії нашої країни завжди цікавив вчених – істориків, філософів, релігієзнавців, лінгвістів, мистецтвознавців, богословів, археологів та ін. Вони, як і літописний Нестор, задавалися питанням: “Звідки пішла Земля Руська і хто в Києві почав першим княжити?”. Ставши першим писаним історичним джерелом, “Повість врем’яних літ” дала прозору і чітку відповідь, за якою русичі себе ідентифікували як місцеве населення, що проживало на київських горах та Подолі від V ст. Неодноразово на догоду всяким замовникам подія хрещення киян інтерпретувалася в різний спосіб. Але завжди незмінною темою всіх давньоруських літературних пам’яток було визнання особливої ролі князя Володимира у хрещенні Русі, яке сталося саме тут, в Києві, в річці Почайна 1030 років тому. Існує багато й інших середньовічних джерел, які засвідчують згадані місце і час хрещення киян. Зокрема, про це пише не лише славнозвісний Нестор, а й батько нашої історії Михайло Грушевський”, – зазначено у ньому.

Наукова установа звертає увагу, що збереження віднайдених в результаті розкопок артефактів, стародавніх вулиць, провулків, садиб на місці, на яке вказує вивчення літописних джерел – це наша спільна відповідальність.

“Проблема має багато вимірів: і науковий (історичний, археологічний, релігієзнавчий), і правовий, і музеєохоронний, і фінансовий, і адміністративний, і моральний. Але незалежно від сфери, якою займаються люди, які залучені до експертної оцінки і прийняття рішень щодо пам’яток на Поштовій площі, всі вони є українцями, громадянами своєї країни, а тому мають при вирішенні проблеми виходити не із своїх вузькопрофесійних інтересів, а з пріоритетів державницьких, народних. Почайна, і літописна, і нинішня – забута, закинута – у нас, українців, одна, яка є важливим свідком давньої історії, видимим елементом нашої ідентичності, в фундаменті якої лежить Київ, “мать городов руських”, де в Х ст. (988), задовго до заснування Москви (1147), а відтак і Московського царства, кипіло культурне життя такого рівня, що дозволило прийняти християнство як більш духовно розвинену систему поглядів, принципів, способу життя, втягнути в цивілізаційний зсув сотні тисяч людей, які визначили подальший хід розвитку всієї Східної Європи.

Наукове відкриття, здійснене київськими археологами в ХХІ ст. на Поштовій площі, потрібно зробити надбанням не тільки киян чи українців, але й всіх європейців, які б пересвідчилися, що Україна – це Європа, це цивілізований світ, який в Х ст. вже існував на рівні, а десь і в чомусь може й переважав, деякі Європейські країни, що Русь природно вписалася в європейські пошуки своєї культурної ідентичності, що вона сама стала осереддям (вогнищем) цивілізації для багатьох східнослов’янських земель”, – говориться у документі.

Нагадаємо, 19 квітня Київрада має розглянути питання розірвання інвестиційного договору з компанією забудовником та повернення ділянки на Поштовій площі громаді Києва.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів