Хімічна лабораторія у під’їзді аби до яких наркотиків “привчають” сусіди

0 201

Усе почалось у грудні 2017 року. До мене звернулась сусідка по будинку по вулиці Богатирська,20, що на Оболоні. Вона попросила допомоги з’ясувати, який їдкий запах розповсюджується у її квартирі щоночі. Від нього у літньої жінки боліла голова, дерло у горлі, вона задихалася, тож змушена була відчиняти всі вікна, а спати лягати у вовняній шапці. Сусідка одразу припустила – хтось у нашому під’їзді виготовляє наркотики.

Але доказів не у неї, а надто у мене – не було. Лише підозри щодо мешканців однієї квартири. Тому кілька наступних разів, коли чули запах, який був схожий то на запах ацетону, то гарі, то брудних шкарпеток, ми викликали поліцію. Патруль приїздив та нічого не відчував. Нарешті один з чергових порадив написати звернення та сходити до дільничного.

Ми з сусідами так і зробили.

Тоді у приміщенні було їх кілька. І один з поліцейських раптом сказав, що знає родину, про яку ми говоримо. Запевнив, що передзвонить, і вони “більше нічого не варитимуть”. Наступного дня зателефонував сусідці, та повідомив, що про все домовився. Дійсно, не варили п’ять днів. Люди почали навіть спати та зачиняти вікна. Але згодом все почалось знову. Сусідка наново почала дзвонити дільничному, той приходив та запаху не помічав.

“Кришуєш, то й кришуй далі”, – якось сказала вона та пішла на прийом до головного поліціянта Оболоні Ніконова.

Михайло Миколайович уважно вислухав мешканців, взяв їх вже четверте звернення до поліції. А після порадив звернутися до санстанції, аби спеціалісти провели лабораторні дослідження повітря.

Вже наступного дня мешканці написали колективну скаргу і відвезли її в Головне Управління Держпродспоживслужби.

Тим часом до справи підключилися представники нашого місцевого народного депутата Андрія Білецького та Національні дружини. А поліція нарешті розпочала кримінальне провадження. Хоча на той час особливих спроб провести слідчі дії та з’ясувати джерело їдкого запаху не було.

Ми все чекали приїзду Держпродспоживслужби.

І ось нарешті нам подзвонили. Сказала закрити всі вікна та двері, не провітрювати, і готуватися до взяття проб.

Спеціалісти піднімалися на шостий поверх будинку. Запах було відчутно у квартирах чотирьох останніх поверхів. Експерти несли великі, важкі валізи з колбами, реактивами, пробірками. Заміри робили двічі у різний час.

За кілька днів ми нарешті отримали результати. Сказати, що шокуючи, нічого не сказати.

“У пробах повітря, відібраних в квартирі №…  на шостому поверсі концентрація азоту діоксиду в точці Т1 (дитяча кімната) перевищує середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК) 0,04мг/м³ у 13,1 рази; вуглецю оксиду – у 1,8 рази; формальдегіду – у 3,3 рази; фенолу – в 3,7 рази; аміаку – у 4,4 рази; ацетону – в 2,2 рази, що не відповідає вимогам ДСаНПіН “Полімерні та полімервмісні матеріали, вироби і конструкції, що застосовуються у будівництві та виробництві меблів. Гігієнічні вимоги”, затверджених наказом МОЗ України від  29.12.2012р. №1139, “Гранично допустимих концентрацій хімічних і біологічних чинників в атмосферному повітрі населених місць”, затверджених Т.в.о. головного державного санітарного лікаря України від 03.03.2015р”, – йдеться у висновках.

Подібні результати були і у квартирах кількома поверхами вище. І лише у межах одного стоїка. Як раз над квартирою тих мешканців, про яких ми думаємо, що вони виготовляють якісь наркотичні речовини, а після їх продають.

“Це у вас виготовляють амфетаміни”, – зазначили у санстанції.

Амфетаміни? Тобто виходить, що хтось шляхом випарювання отримував якусь речовину?..

Я ж почала розбиратися, як ці хімічні сполуки можуть впливати на організм людини. А те, що вони діють, доводять навіть медичні документи, які отримала одна з сусідок, яка звернулась до лікаря.

Отже, діоксид азоту дратує слизові оболонки дихальних шляхів. Тепер зрозуміло, звідки у сусідів скарги на дискомфорт у горлі. Вдихання отруйних парів діоксиду азоту може призвести до серйозного отруєння. У людей, що зазнали впливу високих концентрацій, частіше спостерігаються катар верхніх дихальних шляхів, бронхіти, круп і запалення легенів. Деякі дослідники вважають, що в районах з високим вмістом в атмосфері діоксиду азоту спостерігається підвищена смертність від серцевих і ракових захворювань.

Формальдегід впливає на нервову систему, нирки, печінку, імунну систему, знижуючи рівень імуноглобулінів А і лімфоцитів. При потраплянні у кров, перетворює її в мурашину кислоту, якої, як відомо, потрібно багато часу для виведення з організму.

При вдиханні парів або проковтуванні фенолу уражаються слизові оболонки травного тракту, верхніх дихальних шляхів, очей. За умов великих концентрацій – порушується робота мозкової діяльності, можуть бути зупинки дихання.

Отруює й аміак. Його пари сильно подразнюють слизові оболонки очей та органів дихання, а також шкірні покриви.

Отримав такі результати, я подумала, що ми перебуваємо не у будинку на околиці Києва, а десь у секретній хімічній лабораторії. Ось тільки мешканці про її роботу нічого не знають, а поліція на їх побутові скарги не реагує.

Тож я знову пішла до поліції. На цей раз з доказами, як мені здавалося. Правоохоронці, ніби, і не здивувалися моїм «відкриттям». Знову повідомили, що кримінальне провадження розпочато. Навіть назвали номер статті – ч.1 ст.317. А це організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Тим часом сусідки, які злякалися результатів експертизи, вдома майже не живуть, а сподіваються, що поліція реагуватиме оперативно. У чому я особисто не дуже впевнена.

Мені здається, що за п’ять місяців постійної хімічної атаки потрібно було вже створити комісію із представників Держпродспоживслужби, поліції, прокуратури, а також запросити до її складу кількох мешканців нашого будинку.

Насправді, ми постійно повторюємо, що не хочемо війни, а прагнемо жити у спокійних, комфортних умовах, та дихати чистим повітрям. Поліція ж, яка вже п’ять місяців, намагається то не помічати проблему, то робити вигляд, що намагається її вирішити, мала би спрацювати швидко та ефективно. Якщо у нас, мешканців будинку, є певні підозри на те, хто може труїти нас діоксином, формальдегідом, фенолом, ацетоном і рештою гидоти, то чому у правоохоронців нема ані сумнівів, ані бажання з’ясувати.

Звісно, ми чули, що одні правоохоронці, як сказала моя сусідка, кришують виготовлення наркотиків, інші – закривають очі на дії колег. Про це у пресі згадує навіть голова Департаменту протидії наркозлочинності Нацполіції Андрій Кіхтенко. Але сподіваємося, наш випадок буде розслідуваний по закону, і порушники, якщо таких можна встановити, – покарані. Тоді сусіди спокійно дихатимуть у своїх квартирах, а усі мешканці будинку нарешті дізнаються всі подробиці справи.

Тетяна Мілевська, громадська активістка, мешканка Оболоні

Leave a reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів