За Ахметова кияни сплатять понад 2,5 млрд боргу

0 1329

Кожен киянин заплатить по 900 гривень за борги підприємства Ахметова. Це сума, яка складає 5% річного бюджету столиці. Так розпорядились більшість депутатів на сесії Київради 11 вересня, адже підтримали передачу боргів “Київенерго” перед НАК “Нафтогаз” місту Києву. На комісії ЖКГ попередньо повідомили, що йдеться про борг у сумі 2,6 млрд гривень. Таке рішення у КМДА прикривають необхідністю відновити гаряче водопостачання у Києві.  

Борги “Київенерго” з волі депутатів місто покриє зі свого бюджету. Проте бюджетні кошти мали б витрачати на розвиток громади. Для розуміння 2,6 млрд – це 7 найновітніших шкіл із басейнами або ж 22 нових дитячих садки, яких так бракує столиці.

За те, щоб “повісити” борги Ахметова на киян, майже повним складом проголосували фракції  БПП “Солідарність”, “Єдність” та депутати, обрані від “Самопомочі”. Голосування бойкотували депутати від “Свободи” та “Батьківщини”.

Чому кияни без гарячої води?

Більшість мешканців столиці з квітня живуть без гарячої води. Зараз же постає питання як столиця  увійде в опалювальний сезон.  Поки мер зі своїми депутатами торгувався з Нафтогазом  щодо того, яку частину боргів “Київенерго” місто незаконно «перебере» на себе, кияни й надалі залишаються заручниками ситуації.

Стосунки киян і Ахметова дуже непрості. Більшість людей з різних причин відмовлялися сплачувати в повній мірі за комунальні послуги. Серед причин на зустрічах з громадою найчастіше чую певні факти в біографії самого Ахметова, однозначно завищені ціни на тарифи, перебої в наданні послуг, несправедливо нараховані заборгованості користувачам та взагалі небажання сплачувати за кота в мішку. Але чому місто повинно розраховуватися з “Нафтогазом” за паскудну репутацію “Київенерго”?

Влада навмисне не висвітлює інформацію про те, що ж відбувається насправді з “Київенерго”. Тому назву кілька аргументів, які допоможуть киянам об’єктивно оцінити ситуацію.

По-перше, ніхто, в тому числі і чиновники КМДА, не може сказати, яку саме суму місто зобов’язується повернути за цим рішенням. 2,6 мільярди – приблизна сума і вона теоретично може збільшитися по закінченню аудиту «Київенерго». Аудит досі триває, але чи можна довіряти його результатам? Тобто наразі рішення Київради виглядає так, що Київ погодився апріорі сплатити будь-яку суму, яку забажає від киян Ахметов.

У рішенні Київради начебто зазначено, що борги не перейдуть у спадок комунальному підприємству, проте, є уточнення, яке дозволяє за двостороннім погодженням це зробити:

Боргові зобов’язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у ПАТ “КИЇВЕНЕРГО” в результаті його власної господарської діяльності перед ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та залишаються непогашеними за час користування та володіння ПАТ “КИЇВЕНЕРГО” майном комунальної власності територіальної громади міста Києва з вироблення теплової енергії відповідно до Угоди …, не підлягають прийняттю комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) “Київтеплоенерго” та відповідно до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за виключенням, якщо буде досягнуто домовленості передачі від ПАТ “КИЇВЕНЕРГО” до КП “Київтеплоенерго” джерел для погашення такої заборгованості.

По-друге, цей борг складається із суми заборгованості споживачів. Але саме «Київенерго» не займалося тим, аби боржники розрахувалися. Адже для цього потрібно створити відділ по роботі з клієнтами, найняти професіоналів, юристів та платити людям за їхню роботу. Набагато простіше списати борг, а всю юридичну роботу перекинути на структурні підрозділи КМДА, і знову ж таки за кошти киян.  Втім, тут, окрім боргів користувачів, варто зазначити і непоодинокі випадки, коли користувачі після переплати за послуги роками не можуть повернути ці кошти. За моєю інформацією, один із державних банків, досі не може повернути 8 мільйонів гривень, які переплатили “Київенерго”.

Навіть за умови кропіткої роботи юристів КМДА, сам заступник Кличка Петро Пантелеєв з трибуни Київради зазначив, що повну суму зібрати з боржників ми не зможемо і, очевидно, тоді доведеться покривати борг із міського бюджету. Одна із причин – це строки позовної давності, які становлять 3 роки. Можна сміливо вважати, що і половини суми не «зберемо».

Також нагадаю про судовий збір, який зараз становить більше трьох тисяч гривень, а таких позовів місту треба готувати та вести тисячі, витрачаючи вже бюджетні кошти та людські ресурси. І виходить так, що за окремих боржників, які повинні були розрахуватися з Київенерго, змушена буде розраховуватися вся громада Києва, а саме – бюджет столиці.

Для уникнення такого розвитку подій одна із п’яти запропонованих мною правок виключала би можливість залучення бюджетних коштів для погашення боргу, але цю правку 11 вересня в сесійній залі підтримало лише 34 депутати з 61 мінімально необхідних голосів. Інші ж чотири запропоновані правки набрали не набагато більше.

По-третє, «Свобода» вже кілька років поспіль пропонує відмовитися від послуг підприємства Ахметова і здійснювати самостійне управління паливно-енергетичним комплексом міста. А шлях вирішення проблеми боргів дуже простий і був запропонований партією ще навесні і неодноразово озвучений на сесіях та комісіях Київради. Верховній Раді варто лиш підтримати Законопроект Юрія Левченка №8341, згідно з яким, у разі повернення енергетичного комплексу назад власникові, якщо власником є органи державної влади чи місцевого самоврядування (як у випадку столиці), передача боргів від суб’єкта господарювання до такого власника не здійснюється.

Для цього треба лише одне – політична воля Віталія Кличка. Він як голова партії БПП “Солідарність” має повноваження закликати своїх депутатів підтримати вказаний законопроект. Але натомість ми бачимо, як Кличко торгується зі своїм другом Рінатом Ахметовим щодо суми боргу, яке місто має погасити. Доки “нагорі” йдуть торги, столиця й надалі залишається без гарячої води і з великою ймовірністю зриву опалювального сезону.

З травня борг “Київенерго” вдалося зменшити мало не вдвічі. Це зроблено головним чином за рахунок того, що Кабмін погодився погасити майже 730 мільйонів гривень державних зобов’язань по різниці в тарифах. А це, в свою чергу, дозволило уникнути 1,2 млрд штрафів та пені. Проте досі сума боргу складає майже 5% річного бюджету столиці.

Основне, на що варто звернути увагу, так це на те, яку стратегію обрала влада для своїх цілей. Керуючись принципом «щоби зробити людину щасливою, варто лише забрати те, що вона вже має, а потім повернути», людям на все літо відключили гаряче водопостачання. Ймовірно, влада розраховувала на те, що кияни готові схвалити будь-яке рішення Київради, яке би гарантувало їм наявність гарячої води в оселях. Але мушу зазначити, що визнання містом боргів, якими зараз нас шантажують, не означатиме одразу відновлення гарячого водопостачання. А скільки ще чекати – ніхто не може відповісти.

Лише в нашій країні влада може дозволити собі тримати свій народ в таких умовах, коли люди із параду до Дня Незалежності в столиці повертаються в свої домівки і миються в тазиках.  Лише в нашій країні з необхідної умови для життя громадянина в ХХІ столітті можуть зробити ледве не привілей, за який громаду змушують заплатити майже три мільярда гривень!

Автор: Святослав Кутняк, депутат Київради

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів