Повернутись в 90-ті: хто в Київраді захищає імперські та радянські назви

0 137

Київрада ухвалила 2 важливих рішення щодо змін найменувань у столиці. Першим депутати перейменували вулицю Маршала Жукова на честь Кубанської України, а в другому пропонувалось змінити порядок найменування географічних об’єктів. Якщо «декомунізація» сумнозвісного радянського маршала не мала заперечень з боку депутатів у залі, то розгляд змін до порядку найменувань був гарячим, зі звинуваченнями у незаконності проекту та в роботі на ФСБ. Зрештою, депутати проект погодили лише в першому читанні і відправили на доопрацювання. У чому ризики проекту Ялового і чому він викликав такий спротив депутатів.

Голосування в сесійній залі за вулицю Кубанської України пройшло практично без обговорень – у депутатів не виникло питань, чи варто перейменовувати вулицю Маршала Жукова. Замість Жукова Київрада увічнила в топоніміці Києва пам’ять про Кубанську Україну (або Кубанську Народну Республіку, 1918-1920).

У червні цього року виповнилось 100 років від часу підписання українською кубанською делегацією у Києві «федеративних грамот» про входження Кубані до складу Української Держави. Радянські історики замовчували факт боротьби політичної еліти Кубані (заселеної переважно українцями) за входження до соборної Української Держави. Тоді ці плани не вдалося реалізувати через більшовицьку агресію.

А от розгляд другого питання – проекту “єднівця” Володимира Ялового, який стосується внесення змін до порядку найменувань, виявився досить гострим і емоційним. Зала розділилась на два табори: до першого входили більшість депутатів від “Єдності” і “Солідарності“, а в другому опинилися депутати від “Свободи“, “Батьківщини“, “Самопомочі“, “Київської команди“, а також позафракційні. Перші вважали, що варто приймати проект Ялового в цілому, а другі наполягали, що він потребує суттєвого доопрацювання і не може бути ухвалений в нинішньому вигляді.

Депутат від “Єдності” Володимир Яловий пропонує паралельно з електронним опитуванням проводити громадські обговорення при РДА. На комісію з найменувань виноситимуться обидва результати обговорень, а остаточне рішення про перейменування прийматимуть депутати Київради в сесійній залі:

«Після того, як громадські слухання відбулися, до комісії по найменуванням надходять дві пропозиції – результат електронних опитувань і думку громадськості, виявлену на громадських слуханнях. Тоді комісія більш зважено прийматиме рішення по перейменуванням, а остаточне слово належатиме Київській міській раді».

За словами Ялового, в останні дні електронного голосування щодо перейменуваннь неодноразово були помічені накручування голосів.

Перед тим, як надати слово політичним опонентам Ялового і його проекту, Громадський рух ЧЕСНО звернувся по експертний коментар до Тимоша МартиненкаКушлянського – члена комісії з найменувань, представника Київської міської організації Меморіал ім. Василя Стуса. Ми спитали, в чому суть цих правок і як їх схвалення вплине на процес перейменувань у Києві.

«Як представник покоління «пострадянської інерції» і палкий захисник радянської та російської топонімічної спадщини Києва, Яловий має тверде бажання заморозити будь-які подальші процеси топонімічних змін. Саму ж процедуру перейменувань хоче зробити максимально складною в адмініструванні та конфліктною – зіштовхнути людей лобами. Думка фахівців самого Ялового та його прибічників не цікавить. Найбільш цинічне, що просуваючи свій токсичний проект, Яловий прикривається нібито «демократизацією» процедури і стверджує, що його пропозиції «дозволять посилити роботу з громадськістю та її інформування про пропоновані зміни». За цими красивими словами ховаються норми, які, у разі впровадження, просто паралізують процес топонімічних змін і відродження національної та локальної пам’яті та на довгі роки заведуть його у глухий кут”.

Експерт вважає, що депутат Яловий не зацікавлений у декомунізації.

“Минулого разу діяльність команди ОмельченкаЯлового (очолювали Київраду в 1996-2006 роках – прим. ред.) у топонімічній сфері призвела до того, що низка пропозицій повернення вулицям Києва історичних назв та проукраїнських перейменувань лишалась замороженою майже 20 років – з 1996 по 2014 рр. Серед них перейменування Червоноармійської на Велику Васильківську, Горького на Антоновича, Артема на Січових стрільців, Смирнова-Ласточкіна на Вознесенський узвіз. Натомість після приїзду екс-мера Москви Юрія Лужкова у 2003 році, задля зміцнення зв’язків з Москвою, Київрада перейменувала тодішній проспект Червоних козаків на Московський проспект.

Розблокувати процес декомунізації допомогла хвиля демократизації українського суспільства після Революції гідності. Зараз цю хвилю у Києві намагаються зупинити руками Володимира Ялового та інших депутатів КМР, які взялися просувати проект його змін», – розповідає Громадському руху ЧЕСНО Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Найбільш критично та емоційно щодо проекту Ялового у сесійній залі очікувано висловився голова фракції “Свобода” Юрій Сиротюк. Він нагадав доповідачу, що більшість зафіксованих фактів накруток в електронних консультаціях – це накрутки голосів проти перейменувань, частина з яких здійснювалась із Росії.

«Ми бачили, що російська агентура, ФСБ на громадських обговореннях вулиць Києва намагалися завалити пропозиції перейменувань вулиць. Але щоразу перемагала громадська думка, бо щоразу фіксувалися втручання з боку Москви. Але Київ – це столиця країни, яка воює. І Київ має право на імена героїв. В Києві донедавна було 5 вулиць Леніна і люди звикли жити на вулицях Леніна. Люди звикли, що було совєтське ярмо, люди забули, що в Голодоморі загинуло 10 мільйонів українців. Їх закатували живими. До сьогодні у Києві була вулиця Жукова, кривавого полководця Другої світової війни. Полководця, який мінні поля розміновував піхотними дивізіями. Того полководця, який вдягнув у свити українців з Полтавщини і загатив ними Дніпро! Але люди звикли до таких назв! Але ми маємо пам’ятати, що вулиці називають іменами героїв, і своїх героїв, а не чужих. Цей проект рішення – це продовження нахабної ФСБ-шної діяльності, яку робили російські тролі на громадських обговореннях, яку робить Бережна і, на жаль, намагаються зробити в цьому залі», – каже Юрій Сиротюк.

Крім того, Сиротюк зауважив, що проект не погодили профільна комісія і управління правового забезпечення Київради. Справді, юристи Київради надали правовий висновок, в якому вказано, що пропозиції Ялового не передбачені Порядком проведення громадських обговорень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №989, отже існують правові юридичні ризики у разі схвалення такого рішення.

Голова фракції “Батьківщина” Володимир Бондаренко також висловився проти проекту Ялового в нинішній редакції.

«Є назва вулиці, площі або якогось іншого об’єкту. Чи вона належить тільки тим людям, які там проживають? Чи вона належить всім киянам, чи всій Україні? Вулиці столиці – це надбання столиці і всієї України. Я вважаю, що цей проект варто направити на доопрацювання і не педалювати тему, що тільки обмежене коло людей, які живуть на тій чи іншій вулиці може визначати долю цієї назви. Деякі назви вулиць неприйнятні для вільної України», – зауважує Володимир Бондаренко.

На високий рівень конфліктності у разі схвалення проекту Ялового звернув увагу голова депутатської групи «Київська команда» Сергій Гусовський.

«Це дійсно непросте питання. І в такому вигляді, як воно пропонується, воно не може бути підтриманим. Громадські обговорення і електронні консультації можуть давати різні результати. Дуже коректно вказано, що буде конфлікт, якщо результати будуть відрізнятися. Невипадково Управління правового забезпечення рекомендувало звернути на це увагу. Думаю, що єдиний варіант – це приймати сьогодні за основу, але чітко прописувати, як діяти, якщо будуть різні результати», – зазначив Гусовський.

Головуючий на засіданні секретар Київради Володимир Прокопів пристав на пропозицію депутатів проголосувати за проект в першому читанні. Депутати схвалили його 65 голосами. За це рішення голосували “Солідарність”, “Єдність” та “Київська команда”.

Задоволений таким результатом, Володимир Яловий вирішив наполягати на негайному розгляді проекту в цілому – і скандальний проект набрав лише 56 голосів (для прийняття рішення необхідний мінімум – 61 голос). З цих голосів 44 дала “Солідарність“, і 12 “Єдність“.

З фракції “Солідарність” проект підтримали усі присутні депутати на момент голосування, окрім секретаря Київради Володимира Прокопіва (не голосував), а також екс-заступника голови КМДА Іллі Сагайдака (утримався). Всі інші фракції та групи, а також позафракційні депутати не дали жодного голосу “за”.

Після голосування секретар Київради Володимир Прокопів оголосив, що проект вважається схваленим у першому читанні і доручив профільній комісії доопрацювати проект до другого читання, щоб зняти всі зауваження.

Цікаво, що позиція більшості депутатів “Солідарності” у Київраді, якою депутати фактично блокують декомунізацію та очищення топоніміки Києва від російських назв, йде всупереч курсу, який публічно проголошує Президент України Петро Порошенко. Можливо, депутати Київради не стежили за заявами лідера своєї партії за останні кілька  місяців?

АвторПавло Островськийжурналіст “Сильні громади“, ГО ЦЕНТР UA

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів