Бетонні джунглі Оболоні: громада не погоджується з новим планом забудови

0 1730

Невдовзі на Оболоні можуть з’явитися кілька нових житлових комплексів та багатоповерхових паркінгів. Мешканці протестують: деякі забудовники не узгодили своїх планів із громадою, інші – беруться будувати, ігноруючи сотні зауважень місцевих жителів. Про це пише рух ЧЕСНО.

Наприкінці жовтня земельна комісія Київради більшістю голосів підтримала детальний план території (ДПТ) п’яти мікрорайонів в Оболонському районі столиці. Наразі мова піде про ділянку площею 430 га, обмежену з півночі Оболонськими луками, з півдня – житловою забудовою вздовж вулиці Маршала Тимошенка, частково вулицями Зої Гайдай та Героїв Дніпра. На її сході розташована вулиця Прирічна, що межує із затокою Собаче Гирло, на заході – вулиця Богатирська.

Згідно з планом, за п’ять років площа житлової забудови має зрости з 211,7 га до 215 га, а кількість населення в багатоквартирному житловому фонді – з 106,4 тис. до 113,5 тис. осіб. Усереднена населеність житлових мікрорайонів збільшиться з 503 мешканців на гектар до 528. Хоча з 1 серпня цього року набрали чинності нові Державні будівельні норми, за якими на один гектар має бути щонайбільше 450 жителів.

Є план?

Відповідно до чинного українського законодавства, ДПТ уточнює Генеральний план певного населеного пункту (Генплан Києва до 2020 року застарів, новий розробляють уже протягом десяти років, однак затвердити його досі не спромоглися) та визначає планувальну організацію й розвиток території. Директор Департаменту містобудування та архітектури Олександр Свистунов пояснює:

Головне завдання, яке було поставлене перед розробником детальних планів територій, – поліпшення інфраструктури та віднайдення можливості створити чи розширити соціальні об’єкти. Тобто, простіше кажучи, ДПТ створюється, аби зробити наше з вами життя більш комфортним: якщо не вистачає шкіл або садочків – передбачити їх, місць для гуляння мам з колясками – запропонувати сквери, є вільні площі – можна побудувати й будинки. Так має бути в ідеалі.

Але насправді детальний план територій часто лише легалізує грандіозні мрії забудовників про створення бетонних джунглів. Вони, прагнучи звести житлові комплекси, не дбають про спорудження об’єктів соціальної інфраструктури, облаштування зелених зон і планування нових транспортних розв’язок.

Місцеві громади мають єдиний спосіб вплинути на ситуацію – висловити свої зауваження під час обговорення ДПТ на громадських слуханнях. Проте, як свідчить практика, ініціатори ДПТ (а фінансує його розроблення зазвичай інвестор – той, що й планує забудовувати територію) використовують зустріч із мешканцями у своїх цілях: зауваження вислуховують, почасти враховують, потім “зручний” план надходить до комісії на погодження, а згодом і на розгляд сесії Київради.

Приблизно так само було і в Оболонському районі столиці. Узимку відбулися громадські слухання, за результатами яких місцеві жителі подали понад 250 зауважень: мовляв, у ДПТ не враховано потреб оболонців та особливостей території. До уваги взяли лише деякі коментарі. Утім, це не завадило розглянути ДПТ на засіданні профільної комісії й навіть погодити його.

Неінфраструктурна історія

Цей документ нічого спільного з покращенням інфраструктури не має, – упевнений обранець від Оболоні з депутатської групи “Київська команда” Костянтин Богатов. – Запланували багато новобудов, але практично не передбачають розвитку інфраструктури – будівництва садочків, шкіл, транспортних розв’язок”.

Богатов показує відповідь районного Управління освіти на свій запит:

Там абсолютно конкретно написано, що на сьогодні навчальні заклади Оболоні не мають можливості задовольнити потребу мешканців району у сфері отримання освіти”.

Діти навіть змушені навчатись у дві зміни. Тому потрібно передбачити у ДПТ будівництво нової школи. Те саме стосується й дитячих садочків. За словами депутата, від початку планували спорудити один прибудований до ЖК дитсадок на 35 місць. Після розгляду пропозицій громадськості у планах з’явився ще один дошкільний освітній заклад. Вони обидва будуть приватними як частини нових житлових комплексів.

Інший депутат від Оболоні Владислав Михайленко запевняє:

У нас питання не в будівництві нових дитячих садків, а у звільненні приміщень старих. Приміром, у 10-му мікрорайоні є ЖЕКи, пенсійні фонди у стінах колишніх садочків.
Тим часом у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України пояснюють, що за брак дитсадків і шкіл цілком відповідальна місцева влада. Існує чітка норма: на тисячу мешканців має бути 38 місць у садочку та 135 – у школі.

“Компромісний” варіант

Уже понад десять років оболонці виступають проти зведення багатоповерхівки на вулиці Героїв Дніпра, 38.

За задумом забудовника, цей 16-поверховий будинок з підземним паркінгом має розміститися між двома іншими багатоповерхівками, що на вулиці Героїв Дніпра, 38-е та 38-г. Тобто нову споруду збираються звести впритул до існуючих будівель, що добре видно на плані.

У будинках тріщини на всю висоту стін. Вони з’явилися після останньої забудови поблизу, – розповідають місцеві жителі. – А облаштування підземного паркінгу на цих територіях узагалі суперечить усім нормам містобудування. Поряд у новому будинку на Героїв Сталінграда, 43-г уже є один, але мешканці ним не користуються, оскільки в підвалі накопичується вода”.

Окрім того, за словами людей, на плані цей об’єкт розташований на прибудинкових територіях, за утримання яких жителі будинків на вулиці Героїв Дніпра, 38-е, 38-г і 38-д щомісяця сплачують кошти. Тобто їхні права буде порушено.

Забудовник планує перекрити всі тротуари та виїзди, – обурюються мешканці.

Депутат Михайленко каже, що ця проблема досі існує, але вони з колегою знайшли спосіб її розв’язання.

Ділянку орендує ТОВ “Вілета”. Це давній землевідвід, абсолютно безглуздий, – розповідає він. – Я активно займався цим питанням чотири роки. Це внутрішньоквартальна забудова, проти якої виступають місцеві жителі. Ми працювали з розробником, щоб прибрали цей будинок, але нам пояснили, що юридично немає підстав – документи на будівництво видані. Тому ми з Владиславом Турцем (депутат Київради від “БПП”, обраний на Мінському масиві, заступник голови земельної комісії – прим. автора) придумали інший шлях – підготували проект рішення про зняття з реєстрації договору оренди, бо він уже давно закінчився. Вони продовжили його через суд і сплачують якісь смішні кошти – близько восьми тисяч гривень на місяць. Ми хочемо надати цій землі статус скверу.

Місцеві мешканці переконані, що Михайленко, який, до речі, як член земельної комісії Київради голосував за погодження ДПТ, хоче таким чином уникнути конфлікту: мовляв, от вам розв’язання одного питання, а на решту не зважайте.

На одній з останніх земельних комісій справді розглядався проект рішення щодо скверу. Але у 2016 році компанія-орендар судилася з Київрадою за продовження договору оренди до 2025 року. І це питання ще не закрите. Немає гарантій, що забудовник у судовому порядку не буде оскаржувати створення на цьому місці скверу.

Плани на “Акваріум”

На місці приватного елітного спортивного комплексу “Акваріум” (проспект Героїв Сталінграда, 45) уже давно запланували будівництво. Ще на початку року Гарік Корогодський, один із двох власників цієї будівлі, у своєму пості у Facebook повідомив, що спорткомплекс є збитковим, тож настав час для змін.

На його місці буде побудований житловий комплекс із фітнес-клубом, тенісними кортами. У межах цього проекту буде опоряджено й озеро – почищено та впорядковано, – зауважив він тоді.

Під час громадських слухань виявилося, що Корогодський прагне побудувати кілька 28-поверхових будинків на 660 квартир і 1300 мешканців. Для цього йому необхідно змінити функціональне призначення земельної ділянки з території громадських будівель та споруд на багатоквартирну житлову забудову висотної поверховості.

У депутата Костянтина Богатова кажуть, що цьогоріч вони почули багато скарг щодо цього проекту. Наприклад, на слуханнях виступали представники ліцею, розташованого впритул до ділянки “Акваріуму”, на якій планують розпочати будівництво. Вони певні, що з початком робіт на стінах навчального закладу з’являться тріщини.

Деякі оболонці вважають, що спорткомплекс варто повернути в комунальну власність і дати дітям змогу займатися спортом.

Ділянку за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради від 7 квітня 1980 року віддали під будівництво школи для навчання плавання. Її будували за членські внески “ТОВРЯТВОД”. Комплекс складався з кількох маленьких басейнів та великих для підлітків і дорослих. Київ не мав права продавати басейн, – твердить колишня працівниця спортивно-оздоровчого комплексу “Чайка” (так раніше називався “Акваріум”).
У приватну власність споруда перейшла 1999 року. Так постав центр “Акваріум”. З часом його територія збільшувалась – з’явилися добудови та тенісні корти.

Вісім років перед тим, як ми купили цю будівлю, басейн не експлуатувався – він розвалився. Після в нього були вкладені мільйони доларів, – розповідає Корогодський.

Відомо, що, згідно з кадастровим планом від жовтня 2016 року, ця земельна ділянка перебуває в оренді в ТОВ “Інтерспорт” на 25 років, до 14 березня 2028-го. У березні 2017 року компанія звернулася до Київради з проханням надати їй дозвіл на розроблення проекту будівництва на території “багатофункціонального комплексу у складі житлових будинків, убудованих і прибудованих нежитлових приміщень”.

Особливе занепокоєння в мешканців викликають плани щодо очищення озера Біле.

Його знову називають кар’єром. Хоча кілька років тому ми довели, що це природна водойма. Нині забудовник планує засипати його заболочену частину. Але озеро ми точно відвоюємо, – упевнена жителька одного із сусідніх будинків.

Рай для автівок

Однією з найактуальніших проблем Оболоні є відсутність місць для паркування. У будні водії з передмістя приїздять до кінцевої станції метро “Героїв Дніпра” та пірнають у підземку, залишаючи свої машини у дворах. Запарковані автівки ускладнюють пересування тротуарами та створюють небезпеку. Місцеві жителі, певна річ, воліли б покращити ситуацію. Її розв’язанням може стати облаштування додаткових парковок. У ДПТ заплановано спорудження нових багатоповерхових паркінгів на місці нинішніх гаражів зі збільшенням кількості паркувальних місць для мешканців – за потреби у 14300 місцях передбачено 15570 паркомісць.

Згідно з варіантом ДПТ, розглянутим на засіданні земельної комісії, паркінги на п’ять-шість поверхів мають з’явитися вздовж Оболонського проспекту – біля другої лінії “Dream Town” та навпроти ринку.

Проте цей задум має деякі недоліки. Окрім того, що величезні споруди планують побудувати знов-таки над тунелем метро та загородити міський простір, їх не було у ДПТ, що виносився на громадське обговорення в січні 2018 року.

Будують, наче останній день живуть. Упевнені, що їх ніхто не встигне покарати, – каже місцева жителька Тетяна Мілевська. Вона зауважує, що забудовник цих парковок поки що не відомий.

Можна припустити, що паркінги використовуватимуть для зручності відвідувачів скандального ТРЦ “Оазис”, замовником будівництва якого є ​​ТОВ “Фірма “Елікон” ЛТД”, генпідрядником – ТОВ “Мегалайн Інжиніринг”, підрядником – ПрАТ “Метробуд”. Відомо, що вони ж споруджують кілька парковок з іншого боку Оболонського проспекту.

До речі, новий ДПТ також має на меті легалізувати ТРЦ “Оазис”. Нагадаємо, що його почали будувати над виходами зі станції метро “Героїв Дніпра” 2016 року. Кияни дізналися про такі наміри, коли кілька років тому біля виходів зі станції раптово з’явився зелений паркан з написом “Метробуд” та оголошенням: “Хімічне закріплення ґрунтів уздовж платформеної дільниці станції метро “Героїв Дніпра””. Як згодом з’ясувалося, ґрунти справді укріплювали, аби почати будівництво. Громада рішуче виступила проти зведення ТРК.

Неузгоджені новобудови

На зимові громадські слухання не виносили також питання будівництва споруд біля кінцевої зупинки трамваю. Загалом нині їх налічується десять: дев’ять уже збудовано, одна найбільша – у планах побудови. Усі торговельні об’єкти розташовані на зеленій зоні. За словами місцевих мешканців, раніше цією територією цікавився власник кількох мереж київських МАФів – колишній депутат Київради Олексій Безпалий.

Поза увагою громадськості не лишилась і будівля на вулиці Озерній, 1. Наразі у проекті фігурує зведення 26-поверхового житлового будинку з приватним дошкільним навчальним закладом на 80 місць і початковою школою на 60 учнів.

У Богатова кажуть, що нові проектні плани, внесені вже після громадських слухань, за поясненнями розробників, з’явились у результаті звернень мешканців. Щоправда, депутату ці звернення так ніхто й не показав.

Крім того, занепокоєння викликає заплановане будівництво біля місцевого ринку на вулиці Героїв Дніпра, 43. Там має з’явитися житловий будинок на 12 поверхів і 44 квартири. У кого ця земля наразі перебуває в оренді, не відомо. Термін дії попереднього договору оренди, укладеного із ЗАТ “Омега-5”, закінчився.

Поблизу дитячої поліклініки на вулиці Північній хочуть побудувати храм Української греко-католицької церкви.

Будівництво храму – спірне питання. Є люди, які вважають, що на цьому місці має бути майданчик для вигулу собак, і ті, хто волів би бачити там газон. Ми знайшли компромісний варіант. Громада дала згоду лише на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Були проведені громадські слухання. Є домовленість із людьми, що перед тим, як їм буде передаватися земельна ділянка в користування і плануватися будівництво, знову відбудеться громадське обговорення, – зазначає депутат Михайленко.

Оболонці, які мешкають у навколишніх будинках, проти цього будівництва.

Старі комунікації, до яких, безумовно, буде підключатися культова споруда, не витримають ще одного непроханого сусіда. Чули, що депутат Михайленко наче все погодив із громадою, запропонувавши компромісний варіант. Але люди знають “ручну” громаду декотрих депутатів, яка проголосує хоч за чорта рогатого, – кажуть місцеві жителі.

За даними КМДА, зараз у столиці на стадії розроблення перебувають близько ста детальних планів територій. 2017 року відбулися громадські слухання за десятьма такими проектами, затвердили три ДПТ. Загалом мають схвалити 154 такі документи. Паралельно прокуратура Києва оскаржила кілька ДПТ, затверджених у попередні роки. Судові рішення стосуються комплексної забудови окремих мікрорайонів на території Голосіївського, Дніпровського, Солом’янського та Шевченківського районів. Основне зауваження – детальні плани цих територій суперечать Генеральному плану міста Києва та передбачають будівництво багатоповерхівок, громадських будівель і споруд на територіях, що належать до промислових, комунально-складських, зелених зон і територій іншого призначення.

Тим часом протоколу засідання земельної комісії, на якому ухвалювали ДПТ на Оболоні, ще немає. Тож поки що не відомо, коли проект рішення передадуть депутатам для голосування на сесії. Місцева ж громада обіцяє контролювати врахування запропонованих нею змін.

У Київраді мають зрозуміти, що розширення соціальних об’єктів шляхом знищення існуючих – це абсурдна політика на догоду забудовникам, яких хвилює тільки власна нажива, – каже Тетяна Мілевська.
Нагадаємо, що влітку Київрада затвердила скандальний ДПТ на Троєщині, для чого інвесторам одного з недобудів довелося ночувати в міськраді.

Тетяна Катриченко, журналістка “Громади Київщини” для ЧЕСНО

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів