Київ може запровадити плату за навчання в садках і школах дітей з інших міст

0 90

Діти зі столичних околиць, які не ввійдуть до асоціації “Київська агломерація”, можливо, незабаром навчатимуться в київських школах платно. Про це стало відомо з коментаря секретаря Київради Володимира Прокопіва, пише Громадський рух ЧЕСНО.

Тернопіль уже виставив рахунок сусіднім громадам. За навчання однієї дитини в садку чи групі продовженого дня там вимагають сплачувати до бюджету міста 1 215 грн на місяць. Про це йдеться в інтерв’ю мера Тернополя, яке він дав Громадському руху ЧЕСНО.

Міський голова Тернополя, “свободівець” Сергій Надал пояснив доцільність такої оплати:

Ми живемо в умовах децентралізації. Основна мета створення громад – вони мають бути самостійними, незалежними. Чому я повинен за кошти платників податків міста утримувати навколишні села й інші території? Тому ми запропонували, щоб платили не люди, а заплатити за них мала районна рада, районна адміністрація або об’єднана громада. Щодо тих дітей, за кого не компенсували органи місцевого самоврядування, ми пропонуємо, аби батьки заплатили ці гроші”.

Секретар Київської міської ради Володимир Прокопів, обраний депутатом за списком БПП “Солідарність”, схвально оцінив таку ініціативу й наголосив, що у столиці теж планують удатися до таких заходів:

Абсолютно підтримую ініціативу міста Тернополя. Що стосується Києва, столична влада теж планує запровадити плату за навчання в дошкільних навчальних закладах та школах для іногородніх. Але для мешканців тих населених пунктів, котрі приєднаються до агломерації “Великий Київ”, діятимуть преференції. От вам перший приклад і користь від об`єднання. Для всіх мешканців населених пунктів, які не увійдуть до агломерації, навчання буде платним”.

Прес-служба секретаря Київради Прокопіва пообіцяла найближчим часом надати Громадському руху ЧЕСНО відповіді на уточнювальні запитання щодо цієї ініціативи.

 

Чи готові до таких витрат бюджети міст-сателітів?

Святошинські школи та дитсадки мають більше вихованців порівняно з навчальними закладами центру столиці. Це пов’язано з тим, що саме в цей район везуть своїх дітей до садочків і шкіл мешканці населених пунктів уздовж Житомирської траси та Приірпіння, де зводяться новобудови й бракує освітніх закладів.

Зі слів Боярського міського голови Олександра Зарубіна, місто не має намірів вступати до агломерації “Великий Київ”, до того ж не відомо, скільки саме їхніх дітей навчається у столичних школах.

Боярка планує створити свою ОТГ, а потім буде видно по агломерації. Перший раз чую про таку ініціативу, у нас жодних зборів з цього приводу не було. У нас майже всі діти навчаються в місті, окрім тих, хто навчається в ліцеях або платних приватних школах. На наш бюджет це не вплине, бо Боярка є містом районного значення й питаннями освіти займається Києво-Святошинська РДА”, – коментує Зарубін.

У січні 2018 року депутати села Забір’я, усупереч рішенню громади, майже одностайно проголосували за приєднання до Боярки. Селяни захистили свої права в суді, адже хочуть об’єднання з Бобрицькою, Княжицькою та Музичанською селищними радами, а не з містом. Між Забір’ям і Бояркою – ліс.

Для мера Боярки Олександра Зарубіна з “Нових облич” це можливість забудовувати території поза межами міста, у зеленій зоні поблизу столиці, хоча він і твердить протилежне. Суд скасував об’єднання Забір’я з Бояркою. Хоча екс-голова ОДА Олександр Горган дав позитивний висновок і не побачив порушень закону.

Село Гатне – ще один населений пункт, розташований упритул до Києва – від нього до станції метро “Теремки” жителі доходять пішки за 15 хвилин. Щоранку на виїзді із села утворюється затор з автомобілів батьків, які підвозять своїх дітей до найближчої київської школи на вулиці Теремківській.

Попри це, депутати Гатного проголосували проти створення асоціації “Київська агломерація“. Відповідне рішення ухвалили ще навесні цього року.

При цьому сільський голова Гатного Броніслав Корицький на запитання журналістів відповідає, що питання вступу до агломерації ще розглядають профільні комісії та що для селища немає значення, чи зроблять плату за навчання:

Питання по агломерації ми розглядаємо на комісіях. Це питання колегіальне. Також розглядається питання створення ОТГ. Усі вони ще в стані розгляду. Ми в стані опреділення, ще не знаєм, чи вступати чи ні. Якби чітке положення дали, щоб оприділиться, що воно таке. Про кількість дітей, які навчаються в Києві, не можу сказати. Майже всі навчаються в селі. А там, як мерія скаже, так районо і буде платити або ні, це ж не компетенція сільської ради”.

А, приміром, в Ірпені місячна плата за перебування дитини у групі продовженого дня становить до 1000 грн, і майже таку саму суму одержує Тернопіль як відшкодування за навчання іногородньої дитини – 1215 грн.

Анастасія Попсуй, виконувачка обов’язків голови Ірпеня – міста, яке потерпає від незаконних забудов і не розвиває належним чином інфраструктури, вести мову про те, чи потягне міський бюджет такі витрати, наразі не береться:

Ми зараз говоримо про якісь чутки, ніякого рішення ще так і не прийнято. Це все на рівні бабка бабці сказала. Тому говорити про щось конкретно не можу. Рішення рада не приймала. Це лише наміри. По-друге, це неправильний підхід. Правильно було б, якби ми разом лобіювали децентралізаційний процес, коли гроші йдуть за дитиною. І тоді буде без різниці, де навчається дитина. Тому я не бачу такої потреби. І взагалі, це неправильний стратегічний рух. Ми не передбачаємо це в бюджеті. По Конституції в нас освіта безплатна”, – зазначає в.о. Ірпінського міського голови Анастасія Попсуй.

Інформації про те, скільки саме дітей Приірпіння навчається у столиці, вона не має.

Зауважимо, що результати опитування на місцевому сайті “Громади Приірпіння”, у якому вже взяли участь майже 600 респондентів, показують, що майже 20% опитаних віддають своїх дітей до столичних дитсадків.

До речі, місцеві ЗМІ повідомляли, що діти в Бучі навчались у переповнених школах у коридорах.

 

 Ще кілька років тому черга в садки Коцюбинського сягала десь 500 дітей. Зараз побудували новий ЖК “Атлант”. Туди заселилися молоді сім’ї. Садків нових і шкіл, попри обіцянки політиків Ірпеня, так і не побудували. Відповідно, зараз, я думаю, може бути сумарно кілька тисяч дітей, які їздять із селища в садки та школи Києва. Якщо навіть брати грубо по тисячі гривень за дитину, то треба буде Ірпеню, який має фінансувати освіту селища належним чином і розвивати її, за навчання наших дітей віддати мільйони гривень”, – каже член освітньої комісії Коцюбинської селищної ради Олена Сокотюк.

Гасла на білбордах Володимира Карплюка – політика, який оголосив, що балотуватиметься до парламенту в 95-му окрузі, протягом 4 років перебування на посаді міського голови Ірпеня так і не були ним реалізовані.

Мешканці селища на громадських слуханнях підтримали приєднання до міста Києва. 61% проголосував “за”. Але через те, що ірпінські забудовники не мають наміру дослухатися до людей, депутати, які їм підконтрольні, гальмують ці прогресивні процеси. Дуже хотілося б після заяви секретаря Київради почути, чи готовий Ірпінь платити за коцюбинців у садках і школах і який на це буде виділений бюджет”, – наголошує Сокотюк.

Зауважимо, що в Ірпені є системні проблеми з фінансуванням освіти навіть у межах тих населених пунктів, які фінансуються з бюджету міста.

Так, 2017 року під час масштабної перевірки Управління освіти Ірпеня Державною інспекцією навчальних закладів було виявлено низку порушень чинного законодавства. Зокрема, у деяких школах Ірпеня вчителі працюють на “самоокупності”, викладаючи при цьому предмети інваріантної складової, безкоштовне вивчення яких гарантоване державою.

Коштів в Ірпені бракує навіть на забезпечення дітей безоплатними сніданками. Їх скасували після приходу на посаду мера Володимира Карплюка.

У селі Крюківщина Києво-Святошинського району діти навчаються в переобладнаному на клас гаражі.

В Управлінні статистики м. Києва та Управлінні освіти Святошинського району зазначають Руху ЧЕСНО, що не мають наразі даних про те, скільки саме учнів з інших населених пунктів навчається у столичних школах та відвідує дитячі садочки Києва.

У нас нема необхідності вести таку статистику. Є лише інформація про загальну кількість учнів”, – каже працівниця фінвідділу Департаменту освіти м. Києва Лариса Михайлівна.

У школах теж не обліковують тих учнів, які мешкають поза межами столиці.

Ми не ведемо такої статистики. І зараз реформа почала діяти. Ми брали в школу тих учнів, які проживають у межах закріпленого за нами мікрорайону. Десь 15 учнів набрали до 1-го класу, які були братами й сестрами наших старшокласників. Нова реформа почала діяти. І якщо в медреформі гроші йдуть за пацієнтом, то й в освітній реформі має бути так само. Є ж школи, до яких стоїть черга. От у нас торік конкурс був 4,2 учні на місце. Цього року ми набрали 4 перші класи по 30 учнів. У старших класах є й по 36”, – розповідає директор школи з поглибленим вивченням німецької мови №40 Олександр Полторацький.

Редакція Громадського руху ЧЕСНО телефонувала мерам Вишгорода, Бучі та Броварів, але очільники цих міст або відмовилися коментувати ситуацію, або не відповідають на дзвінки. Якщо представники прилеглих до Києва громад будуть готові до спілкування, Рух ЧЕСНО обов’язково оприлюднить їхні коментарі.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів