У ЦВК відмови Костанчуку: чиїм техкандидатом мав бути депутат Вишневого? (Оновлно)

0 246

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидату на посаду Президентависуванцю від Партії захисників України, депутату Вишневого Тарасу Костанчуку.

У Вишневому Костанчук очолював список БПП на місцевих виборах 2015 року.

На попередніх президентських виборах Костанчук був довіреною особою екс-регіонала Юрія Бойка, який вже зареєструвався кандидатом в президенти як самовисуванець через партійний розкол в “Опоблоці”.

Не виключено, що Костанчук, який позиціонує себе як АТОвець й у різний час представляв різні політичні сили, міг претенувати на роль техічного кандидата.

Його не зареєсрували в ЦВК через те, що пункти його передвиборчої програми порушують Конституцію.

“Пункти його передвиборчій програми … запроваджують дискримінацію за професійною ознакою, пропагандують насильсьство” і суперечать встановленим Конституцією України правам і свободам людини” – зазначає секретарка ЦВК Наталія Бернацька під час розгляду питання про реєстрацію Костанчука.

За словами Наталії Бернацької, у передвиборчій програмі Костанчук, зокрема, пропонує “ввести смертну кару для державних службовців усіх рангів” за корупцію, зраду, розкрадання державного майна тощо. Представниця наголосила, що згідно з рішенням Конституційного Суду, поновлення смертної кари суперечить Основному закону держави, посягає на права і свободи людини.

Також секретар ЦВК розповіла, що Костанчук пропонує “зняти презумпію невинуватості для державних службовців – не можеш пояснити походження статків, автоматично сідаєш у тюрму з конфіскацією майна свого і найближчих родичів, які також не можуть пояснити своїх статків”. У цьому контексті Бернацька зазначила, що згідно з Конституцією України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Тарас Костанчук – голова Партії захисників України. Він значиться помічником депутата Верховної Ради від “Самопомочі” Семена Семенченка, а раніше був помічником Юрія Кармазіна.

Активна рекламна кампанія Костанчука на бордах Києва і Київщини пройшла навесні 2018 року.

 

У декларації Костанчука за 2018 рік, яку він подав до НАЗК, його річний дохід на рівні дещо більше 1 млн грн. Займається політик підприємницькою діяльністю. Жодних заощаджень він не вказав. Застава на вибори для кожного канидата в президенти становить 2,5 млн грн.

“Громада Київщини” написала Костанчуку на його сторінку в Facebook питання, звідки він взяв гроші на заставу і чи планував змінити програму після зауважень ЦВК.

“Гроші зібрали разом з побратимами. Програму міняти не збирався. Вона не містить положень, що не відповідають закону про вибори. ЦВК – заангажована президентом структура. Я знайшов як мінімум у 5 кандидатів, які вже зареєстровані, аналогічні, або навіть більш жорсткі положення програми”, – повідомляє “Громаді Київщини” Костанчук.

Примітно, що у 2017 році політик претендував на посаду голови Національної поліції.

У 2016 році балотувався як самовисуванець на Луганщині. 

Саме на цьому окрузі рух ЧЕСНО зафіксував рекордну кількість кандидатів. Тут Костанчук, який вирішив іти в президенти, набрав менше 5 %. На окрузі переміг екс-регіоанал Шахов, який увійшов до депутатської групи “Воля народу” і представляє зараз партію екс-регіоналів “Наш край”. Рух ЧЕСНО на підставі аналітичного аналізу припускає, що на цих виборах Костанчук був техкандидатом, який працював за домовленістю із владою.

Під час виборів на Чернігівщині Костанчук взяв на себе відповідальінсть за машину, яку затримали разом із конвертами де щонайменше 200 тисяч гривень були посортовані в конверти. Політик тоді сказав, що це гроші для його агітаторів. Місцеві активісти не виключають, що гроші мали бути спрямовані на підкуп виборців.

Корбан, який балотувався по цьому округу на Чернігівщині, тоді назвав Костанчука техкандидатом представника партії влади – Березенка.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів