Київ – Оболонь: людина Столара йде в Раду від ЄС, а довірена особа Порошенка – самовисуванцем

0 301

З-поміж 25 кандидатів у мажоритарному окрузі №217 – 16 самовисуванців, 9 представників партій і жодного чинного нардепа. Про це пише Рух ЧЕСНО.

На двох попередніх парламентських виборах в оболонському окрузі №217виборці делегували до Верховної Ради несподіваних кандидатів, але завжди відмовляли колишньому регіоналу – політику й забудовнику Вадиму Столару.

Він двічі, у 2012та 2014 роках, балотувався до парламенту в цьому окрузі. І щоразу розміщував нові дитячі майданчики, фарбував паркани та оновлював асфальтове покриття. Але, попри все це, вибори програвав. Уперше – представникові ВО “Батьківщина” Олександру Бригинцю (згодом був у списку “Солідарності”), удруге – самовисуванцю, командиру полку “Азов” Андрію Білецькому (нині – списочник від ВО “Свобода”).

Цьогоріч Столар вирішив не ризикувати, аби стати нарешті нардепом, – його прізвище зараз у списку політсили Юрія Бойка та Віктора Медведчука “Опозиційна платформа – За життя” під номером одинадцять. Проте в цьому окрузі балотується людина, яку ЗМІ пов’язують із Вадимом Столаром.

З Київради – до парламенту

Рекламою з обличчям кандидатки від “Європейської солідарності” Людмили Костенко нині “прикрашено” весь район. Її фото можна побачити на дошці оголошень у ліфтах, на білбордах і плакатах під час масових заходів. Вона влаштовує свята у пришкільних таборах та вечори музики в парках, роздає медальки випускникам і квитки до кіно – школярам.

Оболонь стала одним з 4-х округів, де в першому турі президентських виборів переміг Петро Порошенко. Тому позиціонування від партії “Європейська солідарність” може додати голосів для перемоги. Але, з іншого боку, у другому турі саме Оболонь стала найбільшою “зоною зростання” для Володимира Зеленського, і рейтинг “Слуги народу”, як свідчать результати соцопитувань, далі підвищується.

Наразі Людмила Костенко – депутатка Київради VIII скликання, заступниця голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Її обрали у 67-му виборчому окрузі в Оболонському районі від БПП “Солідарність”. До того вона була членкинею столичної команди Олега Ляшка в Радикальній партії.

Під час виборчої кампанії 2015 року Костенко відкривала дитячі майданчики, які на прохання місцевих мешканців, котрі збирали за це підписи, облаштував тоді ще чинний народний депутат Вадим Столар із логотипом своєї громадської організації. Інколи напередодні відкриття організатори навіть не встигали замінити таблички на вході, і вони так і залишалися з лого організації Столара – людьми з піднятими руками.

За інформацією “Української правди”, саме Вадим Столар очолював київський міський штаб “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” 2015 року.

Нині Костенко коментує Руху ЧЕСНО: 

“Встановлення дитячих майданчиків – благодійний проект, який було розгорнуто в місті Києві у 2015 році командою “УДАР-Солідарність”.

Після обрання до Київради Костенко разом із трьома депутатами від “Солідарності”, чиї імена пов’язані з діяльністю Столара, організували єдину депутатську приймальню.

Рух ЧЕСНО звернувся до Людмили Костенко по коментар щодо її можливих зв’язків зі Столаром.

“Я не пов’язана зі Столаром, – відповіла депутатка. – У 2011 році я отримала посвідчення помічника депутата Столара на громадських засадах. З 2010 року я активно шукала допомогу для секції художньої гімнастики, де займалась моя донька. Я зверталась до всіх можновладців, починаючи від депутатів місцевого рівня до очільників району та закінчуючи депутатами Верховної Ради. У 2011 році я попросила про допомогу Вадима Столара й отримала від нього пропозицію стати помічником на громадських засадах. І справді, статус помічника нардепа майже рік відчиняв багато дверей та змушував чиновників працювати. В подальшому ми були колегами-депутатами в Київраді”. 

“Якби у 2011 році я могла передбачити, що з даною особою буде пов’язано стільки скандальної інформації, то не погодилась на пропозицію стати помічником депутата на громадських засадах”, – додала Костенко.

Усі три з половиною роки вона зі ще трьома столичними депутатами позиціонували себе як команда мера Віталія Кличка.

Під час президентських виборів 2019 року, зокрема, від імені Костенко агітували за кандидата Петра Порошенка. Щоправда, Людмила повідомила, що не причетна до цього й так працюють шахраї. Але вже тоді неофіційно казали, що Костенко балотуватиметься до парламенту.

Ще до подання документів до ЦВК на позачергові парламентські вибори Костенко почала активно зустрічатися з виборцями (і не лише у своєму столичному окрузі), дарувала медальки випускникам, квитки до кінотеатру – школярам.

Щоправда, депутатка не вважає такі дії за агітацію. 

“Діти не досягли 18-ліття, а значить, не є виборцями”, – упевнена вона.

Проте під час вручення медальок на випускному були присутні й їхні батьки.

Минулого тижня ЦВК офіційно зареєструвала Людмилу Костенко кандидаткою в народні депутати. На сайті було оприлюднено її передвиборчу програму, яку умовно можна поділити на дві частини. Перша – загальноукраїнська. Політикиня пропонує внести до розгляду ВРУ законопроект про посилення відповідальності за корупційні злочини та запровадити посаду пенсійного омбудсмена у Верховній Раді. Друга – регіональна. Ці обіцянки, ймовірно, виникли в результаті роботи столичною депутаткою. Серед них є такі: подолати будівельне лобі та зрушити з місця квартирну чергу, поновивши обов’язок забудовників віддавати частину квартир як соціальне житло; удосконалити порядок нарахування субсидій з урахуванням кількості осіб, які фактично проживають у помешканнях; збільшити відсоток ПДФО, що залишається в бюджеті Києва. 

А ще кандидатка обіцяє скасувати обмеження з фінансування органами місцевого самоврядування капітальних ремонтів у житлових будинках. Це означає, що мешканці будуть пасивними, не створюватимуть ОСББ, а чекатимуть, доки місто витратить на них кошти перед виборами. Це унеможливить реалізацію серйозних інфраструктурних проектів, як-от побудова метро тощо. 

Цікаво, що в окрузі кандидаткою в нардепи зареєстровано часткову тезку Людмили Костенко – Олену Олександрівну, яка проживає в Білій Церкві. Її програму підписано 20 червня, тобто в останній день подання документів до ЦВК.

Герой України – довірена особа Порошенка

“Мене звати Олександр Порхун, я кандидат у народні депутати від вашого виборчого округу №217. Я живу на Оболоні, на Героїв Сталінграда. Я тут закінчив 239-ту школу…” – так починається агітаційна листівка кандидата в нардепи Порхуна. 

Він зазначає, що є кадровим військовим, але “повернувся у мирне життя” й “дуже швидко відчув, що країні потрібні зміни”.

Порхун – Герой України, колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. 29 липня 2014 року штурмова група під керівництвом Олександра Порхуна взяла під контроль та утримувала Савур-могилу.

Після звільнення з армії разом із побратимами й однодумцями заснував громадську організацію “Асоціація ветеранів та учасників бойових дій “Купол”.

В одному з нещодавніх інтерв’ю Порхун пояснив, чому йде в народні депутати

“Політики, партії, вся політична система, яка існувала і ще існує в країні, банально не впоралась. Після Майдану було зроблено багато корисного. Я не збираюся казати, що все погано, усі негідники, корупціонери. Але не зроблено головного – принципової зміни системи. Влада й далі відірвана від суспільства. Філософія людей у владі не змінилась – вони хочуть заробляти, сприймають владу як бізнес”.

Саме це інтерв’ю місцеві жителі обговорювали у фейсбуці та дізналися: Порхун – довірена особа Петра Порошенка на виборах 2019 року.

Нині Порхун став активним на окрузі. Він, приміром, приходив на громадські слухання щодо роботи місцевого асфальтного заводу (комунального підприємства “Автодорсервіс”), а згодом написав у фейсбуці переможні пости.

Своїми дописами Порхун викликав обурення активістки й кандидатки в нардепи Ганни Гончаренко (Аннабелли Моріної), адже вона разом зі столичним депутатом Костянтином Богатовим давно переймаються цим питанням.

Мешканці Оболоні кілька років вимагали довести роботу асфальтового заводу до належних норм, адже потерпали від смороду. 

Представниця Президента

Партія “Слуга народу” виставляє в окрузі Мар’яну Безуглу – представницю офісу реформ у Міноборони, керівницю програми “Реформа системи медичного забезпечення Збройних сил України”.

Мар’яна Безугла народилась у Києві 1988 року.

“Мені – 31. Лікар. Працювала в поліклініці, була на фронті. Викликали допомагати в прийомі американського мобільного госпіталю. Була вражена, як організовані їхня система і як – наша. Гіркий контраст. Щоб змінити це, пішла працювати в Проектний офіс реформ Міноборони – реформувати систему медичного забезпечення ЗС України, а далі стала керівником програми медичної реформи в Міноборони”, – розповідаєкандидатка. 

У своїй програмі вона зазначає, що внесе до ВРУ законопроекти “Про загальнодержавне медичне страхування” та “Про оптимізацію медичного забезпечення людей з обмеженими можливостями”.

Також Безугла обіцяє не прогулювати засідань парламенту, представляти виключно інтереси народу та скласти депутатські повноваження в разі недотримання (порушення) вимог.

Мар’яна Безугла також почала активну виборчу кампанію. Вона зустрічається з мешканцями району, була на громадських слуханнях стосовно асфальтного заводу.

Цікаво, що в окрузі №217 балотується 20-річний Андрій Шарак. Це прізвище громаді не відоме. Але його посада – керівник проектів у ГО “БФ “Слуга народу”– може свідчити про те, що він клон і йде в нардепи для того, аби відтягнути частину голосів у Безуглої. 

Рух ЧЕСНО повідомляв, що клонування “Слуги народу” стало масовим явищем в Україні.

Побратим чинного нардепа Білецького

Максим Жорін народився в місті Рубіжне Луганської області. Йому 30 років. В інтерв’ю журналістам у травні 2019 року він казав, що має невеликий бізнес у Харкові, пов’язаний з охоронною діяльністю.

Кандидат служив у батальйоні та полку “Азов”. У його складі, як зазначено в біографії, брав участь у визволенні Маріуполя 13 червня 2014 року, у серпні 2014-го – в Іловайській операції, а 10 лютого 2015 року командував батальйонною тактичною групою полку під час Широкинської наступальної операції, у результаті якої було звільнено населені пункти Широкине, Бердянське, Лебединське та Павлопіль.

Він був одним із тих, хто зупиняв автобус ФК “Шахтар” у Харкові для бесіди “Будете грати в Донецьку”. У листопаді 2017 року спортсменів та адміністрацію “Шахтаря” звинуватили в небажанні виходити на поле з дітьми ветеранів бойових дій у футболках з написом “Мій тато – герой”, а представники “Нацкорпусу” вирішили запитати в донецьких футболістів, чому так трапилося.

Жорін – однопартієць нинішнього народного депутата від Оболоні Андрія Білецького. У нього дуже багато зовнішньої реклами.

Нагадаємо, Білецький, за даними Руху ЧЕСНО, – найбільший прогульник з-поміж депутатів Верховної Ради за 2,5 роки роботи парламенту VIII скликання. 2014 року він презентував передвиборчу програму, що містила тільки три гасла (загалом – шість слів). Політик не публікує звітів про свою діяльність як народного депутата.

Можна спрогнозувати, що в разі обрання нардепом Жорін теж може не звітувати перед виборцями, адже у своїй програмі, як і Білецький, він нічого не обіцяє.

Програма кандидата Жоріна також складається з трьох, але вже не гасел, а слів: “Сила. Добробут. Порядок”. 

Те, про що він не хотів писати у програмі, розповів в інтерв’ю журналістам

“Можу сказати з цілковитою відповідальністю: ми дуже довго показували результати, не маючи в руках влади. Відсутність чиновницьких крісел не заважала нам відкривати спортивні зали, соціальні проекти, реабілітаційні центри, дитячі табори. Саму ж владу ми розцінюємо не як межу, результат, а лише як інструмент. Ми показали, що можна робити без неї, і тепер хочемо показати, що можна робити з нею”.

Викривач корупційних схем у Мінмолодьспорту

Тарас Сириця від “Громадянської позиції” – колишній учасник АТО. 2014 року був у Слов’янську, у 2015-му і 2016-му – у Пісках та Опитному, що біля Донецького аеропорту.

Із 2016-го очолює управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення” – структури, яка відповідає за організацію спортивних змагань і закупівлю обладнання й інвентарю на національному рівні. За словами Сириці, “на рік організація розпоряджається сумою в півтора мільярда гривень”.

Щоправда, міністр молоді та спорту вирішив звільнити Сирицю. Формально – за “невиконання доручень керівництва міністерства, провальну роботу із закупівлі спортивного інвентарю, форми та екіпірування, безвідповідальність та некомпетентність, порушення, виявлені аудиторськими перевірками, самовільне та незаконне розірвання договорів, укладених через систему ProZorro”.

Сириця не погодився та пішов до суду. Справжньою причиною звільнення він називає конфлікт із міністром, який “підхопив ті схеми, які діяли в Мінмолодьспорті десятиліттями“. Зокрема, Сириця заявив, що міністерство привласнює кошти, призначені для закупівлі спортивного обладнання.

У коментарі Руху ЧЕСНО він зазначив: “Я очолюю таку собі державну установу “Укрспортзабезпечення”. Ось уже чотири роки на своєму рівні ми з однодумцями боремося з корупційними схемами міністра Жданова та його поплічників. До речі, окрім мене, в установі працюють ще п’ятеро АТОшників на різних керівних посадах. Тобто в нас принципова, дієва команда. Боремося, але системно змінити нічого не можемо. Схеми заблокували, але якщо нас завтра не буде, Жданов чи йому подібний відновить функціонування цих схем. Тому, очевидно, зміни слід робити й згори. От і вирішив рухатись у тому напрямку – є бажання впливати на прийняття рішень, які руйнуватимуть корупційну систему в цілому”.

На сторінці Сириці в соцмережі чи не в єдиного з кандидатів немає світлин з різних акцій та свят для виборців у районі.

“Кампанія дуже швидкоплинна, і перемогти буде непросто, але все ж буду докладати зусиль, щоб перемогти. Метод простий – безпосередня робота з виборцями на окрузі, а також активність у соцмережах”, – каже він.

Радник регіоналки Богатирьової

А от представник ВО “Батьківщина” – безпартійний лікар, старший викладач Української військово-медичної академії, член Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я – Іван Сорока, як видно з його сторінки в соціальній мережі, уже мав кілька зустрічей із виборцями та їхніми дітьми. 

Відомо, що свого часу Сорока був радником кількох міністрів охорони здоров’я. “Із 2004 року. Тобто останніх семи міністрів. Штатним радником Раїси Богатирьової я не був. Був просто радником на громадських засадах, не штатним”, – пояснював Сорока в коментарі “Українській правді” 2014 року. Того самого року, за словами медика, його в заступники запросив мер Києва Віталій Кличко.

Захисниця річки Почайна

Голова “Громадського руху “Почайна”, активістка Ганна Гончаренко, більш відома в Києві як Аннабелла Моріна, балотується вперше. Аби подати документи до ЦВК, вона збирала гроші на заставу у знайомих та однодумців.

Упродовж останніх п’яти років Гончаренко опікується не лише збереженням річки Почайна, а й улаштовує акції на підтримку музею на Поштовій площі. За її словами, на місці хрещення Русі. Під час однієї з них активістка оголосила голодування, що тривало 13 днів.

Аннабелла каже, що інша кандидатка – Людмила Костенко – намагається привласнити її ідею щодо створення парку біля озер Йорданське та Кирилівське на Оболоні, адже Гончаренко свого часу зверталася до депутатки по допомогу. Тому називає обіцянки Костенко про завершення облаштування парку лише політичною агітацією.

Насправді за ці роки Моріна була готова співпрацювати з різними політичними силами, які могли їй допомогти відновити річку Почайна. І навіть із забудовником, котрому 2004 року Київрада віддала шмат землі на березі Йорданського озера. Приміром, як представниця місцевої громади вона підписала з ним меморандум, у якому йшлося про те, що забудовник може зводити на цій ділянці малоповерхові будинки в обмін на збереження озера та річки.

Місцеві жителі твердять, що, тоді як Аннабелла Моріна виступала на засіданні земельної комісії зі своїм меморандумом, вони обстоювали збереження всього берега озера, а не його частини, тож, можливо, “вся ця кампанія зі “збереження” водойм – лише привід потрапити в політику”.

Моріна такі звинувачення відкидає, запевняючи, що проект давав змогу зберегти озеро й річку, тому вона погодилася на співпрацю.

У своїй передвиборчій програмі, оприлюдненій на сайті ЦВК, Гончаренко обіцяє працювати над реформою природоохоронної системи з метою захисту річок, озер і повітря від незаконних викидів забруднювальних речовин, а також археологічної сфери. І, звісно, контролювати створення Національного музею історії та археології на Поштовій площі в Києві.

Забудовник Гостиного двору

62-річний Микола Коваленко, кандидат від “Єдності”, був депутатом Київської обласної ради 7-го скликання, а до того – помічником народного депутата ВРУ 4-го скликання Євгена Лапіна від блоку “За єдину Україну!”.

У поданих до ЦВК документах він зазначив, що працює директором ТОВ “Інтертранс-Р” корпорації “Укрреставрація”. Цікаво, що ця компанія фігурує в журналістських розслідуваннях щодо забудови Гостиного двору.

Борчиня з булінгом 

Безпартійна самовисуванка Тетяна Репеде працює заступницею директора благодійного фонду “Здорове дитинство без меж”. Один з основних напрямів її діяльності – протидія булінгу серед дітей.

У передвиборчій програмі кандидатка зазначає, що як народна депутатка хоче досягти кількох цілей: по-перше, надати якісний доступ до послуг системи охорони здоров’я, по-друге, забезпечити освіту без принижень та насильства як дітей, так і викладачів.

Кандидати від регіоналів

Волонтеркою ГО “Київська федерація страйкболу” називає себе кандидатка від “Опозиційного блоку” Наталія Лобода. Пенсіонерка обіцяє розвивати туристичний потенціал Києва.

Від “Опозиційної платформи – За життя” висувається керівниця ТОВ “Атон-Торг”Оксана Гаврилюк. Вона балотувалася до Київради 2015 року як членкиня політичної партії “Право народу”, яка, ймовірно, виконувала суто технічну функцію.

Кандидатка пропонує запровадити мораторій на порушення питань, що “розколюють країну та виконання Мінських угод”, хоче надати Донбасу “автономного статусу у складі України”, а ще амністувати бойовиків. Але її програма є шаблонною – кожен кандидат від цієї політсили обіцяє те саме.

З огляду на те, що під час президентських виборів кандидати-ексрегіонали не увійшли до першої п’ятірки тих, кого підтримала столиця, то це зводить до мінімуму шанси кандидаток Лободи та Гаврилюк на перемогу. 

Зі студентів – у нардепи

З університетів одразу до парламенту хочуть потрапити самовисуванці Владислав Новіков та Вадим Пасічник, яким 22 і 23 роки відповідно. Перший – безпартійний студент Київського національного торговельно-економічного університету, другий – Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”. Студенткою Національного транспортного університету є 21-річна кандидатка Анна Стародуб. Не має диплома й кандидат Антон Рищук. Він досі навчається в Національному технічному університеті КПІ.

А ось їхня однолітка Катерина Поліщук тимчасово не працює, маючи професійно-технічну освіту. 

Усі вони, найімовірніше, є технічними кандидатами, бо не ведуть активної кампанії на окрузі. Техкандидати потрібні для того, щоб під час жеребкування збільшити кількість членів виборчих комісій від головних кандидатів.

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО вже оприлюднив аналіз кандидатів, які йдуть від Подолу (220-й округ).

Фото на кавері – зі сторінки Оболонської РДА.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів