Як працювали депутати Київради та які плани мають на вибори-2020

0 14

“УДАР” може піти на місцеві вибори окремо від “ЄС”. Ексмер Києва Омельченко чекає на ухвалення закону про столицю, аби оцінити свої шанси на виборах. Про це повідомляє Рух ЧЕСНО.

Опозиційність “Свободи” в передвиборчий рік знизилась у 2,5 раза. Проте ця фракція напрацювала найбільшу кількість проєктів рішень, з яких понад половину Київрада підтримала. Схвалених проєктів рішень від “Свободи” також найбільше – навіть найчисленніша провладна фракція БПП “Солідарність” не змогла перевершити опозицію за цим показником.

Рух ЧЕСНО проаналізував, як виконували представницьку функцію депутати Київради, хто з них фігурує в антикорупційних розслідуваннях чи вдається до гречкосійства.

З-поміж 120 депутатів Київради є 15 депутатів, яких виборці могли б, згідно закону відкликати за прогули.

Як працювала команда Кличка

Після виборів 2015 року фракція БПП “Солідарність” налічувала 52 депутати та змогла поставити в раді свого секретаря – Володимира Прокопіва. Для формування монобільшості політсилі забракло 10 голосів. 

Моніторинг опозиційності в Київраді, який щороку здійснював Рух ЧЕСНО, свідчить про те, що негласним коаліційним партнером БПП стала “Єдність” Олександра Омельченка й, попри те, що Омельченко критикує Кличка, голоси його фракція за проєкти рішень дає справно впродовж усієї каденції. 

Ба більше, 2019 року, коли в Київраді була криза й депутати не збиралися на сесії майже пів року, вимагали розпустити раду та переобрати мера Києва, показники опозиційності значно знизилися. Протягом усієї каденції фракцію залишили 5 депутатів: колишній заступник Кличка Ілля СагайдакОлександр ПабатОлег Петровець та Олександр ХарченкоНаталія Приходько пішла до парламенту під брендом ОПЗЖ.

Читайте також: ТОП-10 забудов: де в Києві палало 2019 року

Оскільки в раді утворилася більшість, яка підтримує міського голову, то, відповідно, депутати з фракції БПП виявляли більш зразкову відвідуваність порівняно з членами решти фракцій.

Проте затяті прогульники трапляються й у цій політсилі. Так, фігурант антикорупційних розслідувань (ФАР) Ігор Баленко має найгірший показник відвідуваності. На додачу він не задекларував свій бізнес в окупованому Криму.

На SMS-повідомлення з проханням пояснити ситуацію та телефонні дзвінки від Руху ЧЕСНО депутат не відповідає. Так само чинить і Сергій Пилипенко. 

Що стосується колишнього голови Солом’янської РДА Максима Шкура, то він став прогульником і ФАРом саме через сумісництво роботи в РДА з депутатством у Київраді.

На цьогорічні місцеві вибори ті, хто 5 років поспіль були під брендом БПП, підуть двома шляхами. Кличко в одному з інтерв’ю ЗМІ наголосив на тому, що команду “УДАР” уже готує:

“Буде масштабне оновлення команди, зробимо велику презентацію. Робота вже почалась, і найближчим часом оголосимо з’їзд. Партія матиме ту саму назву”.

Голова фракції “Солідарність” у Київраді Андрій Странніков планує балотуватися на наступних виборах разом із командою Кличка:

“Звісно, (буде балотуватися – прим. ред.) від політичної сили Віталія Кличка. З мером працюю вже тривалий час і, безумовно, саме його політичну силу буду підтримувати. Я працюю з цими людьми 5, а з багатьма – і більше років. Тому вже точно знаю, хто і на що спроможний. На кого можна розраховувати, а хто, як то кажуть, може «дати задню». Безумовно, будуть у нашому виборчому списку люди з нинішньої фракції, з якими хотілося б і надалі працювати. Але й без нових облич не обійдеться…”, – коментує Странніков.

 Читати також: Хто перефарбувався в Київраді

Секретар Київради Прокопів після торішніх парламентських виборів зробив заяву про те, що він очолить київський осередок “Європейської солідарності”. Вибори народних депутатів 2019 року показали, що рейтинг цієї політсили у столиці сягає майже 17%.

Тому, аби збільшити відсоток представництва в раді, “УДАР” на вибори йтиме самостійно.

Усі політсили в Київраді вичікують, чи ухвалить парламент законопроєкт про столицю, який, зокрема, скорочує кількість депутатів зі 120 до 80, що може вплинути на стратегію ведення виборчих кампаній.

Збірна “Єдність”: голоси для БПП і критика для Кличка

5 років тому Олександр Омельченко дав свій партійний бренд команді екснардепів Віктора Пилипишина та Олександра Супруненка

У фракції “Єдність” наразі 14 депутатів. До парламенту пішов Ігор Кісільов (ОПЗЖ), а замість нього до Київради потрапив ексголова Голосіївської РДА Юрій Курінний, який так і не став членом фракції.

Найгірше представницьку функцію виконують депутатка Алла Шлапак та голова фракції Олександр Омельченко

“Мій голос на комісії нічого не дасть, а в сесійній залі я просто не голосую за ці питання”, – коментує Шлапак.

Робота депутата полягає саме в тому, щоб ходити на засідання сесій і комісій та голосувати “за”, “проти” або “утриматися”. Цікаво, що у своєму річному звіті Шлапак як власне досягнення зазначає “постійну участь у пленарних засіданнях та в роботі постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку”. Протягом останнього року депутатка розробила лише один проєкт рішення, який був ухвалений радою.

“Коли не голосую, то це тоді, коли не розібрався, не вивчив питання… Земельні питання в мене постійно під сумнівом”, – каже Омельченко, який торік не брав участі в голосуваннях за 93% питань.

Виходить, ексмер столиці зміг розібратися лише в 7% питань, які розглядає рада. Для розуміння: у Київраді 25% депутатів минулого року не долучалися до голосування за понад 50% питань.

 Читайте також: Чому так важко знайти порядних депутатів і як це змінити

Про плани на прийдешні місцеві вибори Омельченко поки що нічого сказати не може – як і колеги, він чекає, що буде із законом про столицю.

“Самопоміч”: як зникала найбільша опозиційна фракція

2015 року “Самопоміч” сформувала другу за розміром фракцію в Київраді: до неї ввійшли 22 депутати.

У вересні 2018 року в “Самопомочі” зчинився скандал: лідер фракції Сергій Гусовський заявив про саморозпуск. Його рішення підтримали 18 членів фракції з 22-х. Наталія Манойленко утрималася, пояснивши, що не погоджується з голосуванням за виділення в Києві землі родичам їхнього колеги Романа Марченка

Уже за кілька тижнів фракцію “Самопоміч” відновили. Наразі вона складається з трьох депутатів. Віктор Яцик і Надія Пестерєва набули депутатських повноважень 2019 року.

“Найбільша частина неголосувань стосується земельних питань – їх до 95%. Такі проєкти рішень є надзвичайно корупціогенними. Я беру слово, коли в мене є важлива інформація, що може переконати депутатів не підтримувати проєкт. В інших випадках я можу навіть залишити сесійну залу та присвятити час вирішенню інших важливих питань діяльності депутата”, – пояснює Наталія Манойленко.

Депутатка досить тривалий час домагалася ухвалення рішення про заборону будівництва багатоповерхівки на Кловському схилі. Манойленко є однією з лідерів напрацювання проєктів рішень: протягом 2019 року вона подала на розгляд ради 9 рішень, 6 з яких підтримала більшість депутатів.

“Більшість укладених за часів Черновецького договорів оренди землі під будівництво в місцях, де будувати категорично не можна, скінчилася саме в час нинішньої каденції Київради. Але замість того, щоб прийняти рішення про відмову в продовженні цих договорів, провладна більшість їх масово продовжувала на наступні 10-15 років. Часто це робилося навіть без винесення питання на сесію Київради, просто висновком земельної комісії. Фракція доклала максимум зусиль для того, щоб протистояти таким рішенням, але нас, на жаль, не було почуто”, – розповідає депутатка й зазначає, що кампанію на майбутні вибори вони ще не планували.

“Київська команда” проти Кличка, але не в опозиції

Ті, хто відкололися від “Самопомочі”, утворили депутатську групу, до якої згодом увійшов й ексчлен фракції БПП Ілля СагайдакГрупа депутатів Київради 2019 року звернулася з відкритим листом до Президента України, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням звільнити Віталія Кличка з посади очільника КМДА. Також вони ініціювали внесення до порядку денного парламенту звернення Кличка про розпуск Київради та призначення позачергових виборів депутатів міськради. Лист-звернення до центральних органів державної влади оприлюднив на своїй сторінці в соцмережі Facebook депутат Київради Сагайдак.

Львів’янин Вадим Ноздря пообіцяв своєму новому роботодавцю та Руху ЧЕСНО, що подасть заяву про складення депутатських повноважень у зв’язку з неможливістю поєднувати представницькі повноваження в раді з виконанням керівних функцій. Однак він досі залишається депутатом.

Ще один затятий прогульник Юрій Вахель теж хотів скласти мандат, але не зміг. Депутатом було розроблено 3 проєкти рішень, один з яких ухвалено більшістю ради. На початку 2020 року його призначено секретарем комісії з питань власності.

“З останніх є спільне напрацювання з колегою Сторожуком щодо дитячих садків. Якщо навіть за цю каденцію воно не буде реалізоване, то наступна каденція матиме можливість продовжувати цю справу. Тому що варварська забудова Києва створить дисбаланс по дитячим садкам. За цей проєкт рішення я дуже гордий. І ще одне рішення – щодо підтримки “Пласту”. Проєкт готувався також Сторожуком, але я вніс туди низку змін. Мені ці рішення близькі, і я отримую від того задоволення. Інші – то більш операційний характер”, – розповідає Вахель.

Стосовно планів на цьогорічні місцеві вибори каже неоднозначно, хоча має чітку позицію, від якої партії принципово не балотуватиметься.

“Однозначно це не буде політсила, яка ставить під сумнів територіальну цілісність України. Усе, що по лінії розмежування, ЛНР, ДНР і Крим, інтелектуально, політично, ментально й емоційно це не для мене”, – наголошує депутат.

Представники депутатської групи “Київська команда” досить активно напрацьовували торік проєкти рішень. Так, Леонід Антонєнко подавав на розгляд 10 проєктів, хоча рада жодного з них не схвалила. А от з 9 проєктів рішень, поданих Гусовським, 6 таки було підтримано депутатами.

Для “Батьківщини” важить персональний рейтинг на окрузі

Наразі ця фракція складається з 14 обранців. Восени 2019 року з неї добровільно вийшли троє депутатів. Вони не створили окремої групи й не долучилися до вже наявних у раді груп, а залишилися позафракційними.

Найгірші показники має Володимир Старовойт. Торік він не голосував за 86% питань, котрі розглядала Київрада впродовж року, був відсутній на 60% засідань комісії, до якої належить, і не подав жодного проєкту рішення на розгляд ради. Неголосування та свою відвідуваність політик не коментує. 

“Так, іноді буває, що я не голосую. Можу в цей час ходити по залу, а картка лишається, тому я таке допускаю”, – каже Олена Антонова.

Протягом 2016-2019 років Антонова пропускала від 30% до 40% засідань комісії, до якої входить. Як і її колега Старовойт, вона не розробила за останній рік жодного проєкту рішення, однак відзначилася гречкосійством на своєму окрузі та піаром на дітях.

Наразі найбільше напрацьованих за 2019 рік проєктів рішень має голова фракції Володимир Бондаренко – їх 9, з яких 5 ухвалено радою. Також активно працювала минулого року Тетяна Меліхова – її 4 проєкти рішень рада підтримала в повному обсязі.

Бондаренко шкодує, що Київрада поточного скликання так і не дотиснула питання ухвалення якісного довгострокового Генплану столиці, а його розроблення, презентація та затвердження щоразу відкладаються на невизначений строк.

Очільник фракції Володимир Бондаренко розповідає, на що партія звертатиме увагу, коли шукатиме кандидатів на місцеві вибори:

“Гендерні вимоги диктують певні умови. Найкращим варіантом буде праймеріз, який би дав попередньо усвідомлення ставлення киян до тих чи інших особистостей. Також має враховуватися попередня діяльність на округах, бо в людини має бути історія діяльності. Відвідуваність чинних депутатів не буде домінуючою умовою для формування списків кандидатів. Я вважаю, що ходити й голосувати, безумовно, треба, але є важливіші питання – підготовка нормальних, дієвих проєктів”.

Чому “Свобода” стала менш опозиційною до політики Кличка?

На відміну від провладних фракцій, представники яких ходять на сесійні засідання, аби не бракувало голосів, перші роки каденції нинішньої ради “Свобода” була в жорсткій опозиції до столичної влади. Кількість опозиційних голосувань (“проти”, “утримався”) перевищувала 23%. 2019 року ситуація кардинально змінилася.

“Я думаю, що в Європі рівень опозиційності визначається не підтримкою кадрових і бюджетних питань, а в українських реаліях ще й не підтримка скандальних земельних питань. В цьому розрізі “Свобода” була і залишається єдиною опозиційною силою. При тому опозиційною до влади, а не до громади. Оскільки останнім часом зросла кількість не корупційних рішень (питання освіти, парки), то ми їх підтримуємо. Опозиційність – це не баба яга проти..”, – каже голова фракції “Свобода” Юрій Сиротюк.

Найзатятішими прогульниками фракції є “свободівці” Богдан БенюкПетро Кузик та Олег Чернецький

“Це проблема організації депутатської роботи. Якщо Верховна Рада має строго роботу з виборцями на окрузі – тиждень, роботу у Верховній Раді, то це строго кожен раз дотримується. Київрада цього не має. Призначають засідання: хочуть – у той четвер, а хочуть – після дощику в четвер. А якщо я працюю на державній роботі, живу зі своїх акторських заробітків? Тому не можу зірвати роботу в той день, коли заманеться нашій раді, яка хаотично працює”, – бідкається Бенюк

Залишається питання, чому депутат не поступиться мандатом своєму колезі зі списку “Свободи”, який міг би встигати й, на відміну від Бенюка, виконувати представницьку функцію та голосувати на сесіях.

Петро Кузик, окрім того, що є прогульником, ще й фігурує в антикорупційних розслідуваннях. Він не зазначив у своїй декларації внесків до статутного фонду підприємства. Аналогічна ситуація в Олега Гелевея та Ігоря Мірошниченка.


Денис Попов теж поповнив лави ФАРів. Він продав свою автівку за 149 тис. грн. Це сума, яка допомагає уникнути фінансового моніторингу та може свідчити про можливу мінімізацію оподаткування. 

Одного зі “свободівців” Рух ЧЕСНО спіймав на гречкосійстві. Михайло Буділов разом із членами інших фракцій катав виборців на кораблику.

“Свобода” протягом 2019 року напрацювала найбільшу кількість проєктів рішень з-поміж фракцій і груп у Київраді – 102. Про це свідчить офіційна відповідь на запит Руху ЧЕСНО. Кожен другий проєкт був підтриманий депутатами. Проте Бенюк, який сам подав 4 проєкти рішень, твердить, що пишатися нема чим:

“Ми ж нічим не можемо пишатися, тому що багато в нас проколів. Немає нічого в країні: ані національної самосвідомості, ані економіки, ані руху вперед. Топчемося одне над одним, та й усе… Якщо вам будуть розказувати, що хтось гордиться тим, що він зробив дитячий майданчик коло школи, то це ніби ти у воду камінець кинув…”

Голова фракції Юрій Сиротюк упевнений, що партія має достатньо шансів на представництво в Київраді наступного скликання. 

“Завдання: зберегти результат місцевих виборів 2015 року й наростити його в тих регіонах, де це можливо зробити. Щодо ситуації в Києві, то після не зовсім втішного для нас результату на парламентських виборах зараз бачимо позитивну динаміку та підйом рейтингу”, – зазначає Сиротюк.

Раніше він казав, що партійці можуть бути в коаліції тільки з ідеологічними силами та не виключав, що це може бути й команда екснардепа Юрія Левченка. Але після того, як їхні колишні колеги не склали мандати й на засіданнях почалися протистояння, така коаліція навряд буде можливою. Попри обіцянку відкликати цих депутатів, “Свобода” так і не розпочала відповідну процедуру.

Як працювали позафракційні депутати

Ваган Товмасян за результатами роботи протягом 2016-2019 років має найвищий рівень прогульництва та неголосування з-поміж 120 депутатів Київради. Він балотувався від ВО “Батьківщина”, проте восени 2019-го разом з колегами Сергієм Паладієм і Сергієм Римаренком вийшов із фракції, але окремої групи вони не створили. 

“Є питання земельні, за які ми не голосуємо, є питання політичні. Від того, що ти натиснув цю кнопочку, усе одно там вистачає кількості голосів. То який сенс її натискати? Неголосування – це більше “ні”, ніж “так”. Можливо, з якоїсь причини мене не було на місці”, – відповідає депутат. 

Гречкосієм себе Товмасян не вважає, а каже, що його благодійний фонд працюватиме незалежно від балотування депутата на прийдешніх виборах. 

“Десь ми використовували свій благодійний фонд, купу дитячих майданчиків поставили, і ні копійки грошей з бюджету на це ми не виділяли, не просили. Були свої можливості – ми їх використовували… Це ваша точка зору (гречкосійство, – прим. ЧЕСНО), а з нашої точки зору, це допомога людям, які її потребують. Я вам більше скажу: незалежно від результатів виборів, і далі цей фонд буде продовжувати роботу, піду я на вибори чи не піду”, – зауважує Товмасян.

Упродовж 2019 року депутат не пропонував жодного проєкту рішення для розгляду Київрадою. На сьогодні він не готовий сказати, чи висуватиметься на місцевих виборах. 

Колишній “самопомічівець” Роман Марченко, якого виключили з партії через конфлікт інтересів під час голосування за виділення земельних ділянок його родичам, запевняє, що не балотуватиметься знову:

“Я вважаю, що це правильне рішення (запровадження зарплати для депутатів місцевих рад, – прим. ЧЕСНО). Але для мене це не було би суттєвим фактором, бо точно держава й комунгосп не можуть мені запропонувати щось подібне, що я заробляю за основним місцем роботи. Ми не підтримуємо багато бюджетних рішень, не підтримуємо всі питання власності, які проходили повз ProZorro, не підтримуємо низку земельних рішень, які, на наш погляд, призводять до будівельного хаосу в місті”, – пояснює свою позицію Марченко.

Із Київради до парламенту

Кілька десятків депутатів Київради балотувалися торік до парламенту. Але мандат пощастило вибороти лише чотирьом. Двоє з них тепер представляють у Верховній Раді ОПЗЖ – Ігор Кісільов і Наталія Приходько, а Олег Макаров та Андрій Осадчук – “Голос”.

Проте є й такі політики, які добровільно відмовилися від депутатства у столиці. Дмитро Стрижов, який склав мандат наприкінці 2019 року, каже, що не шкодує про це:

“Я категорично негативно ставлюся до політичної проституції. Якщо тебе обирали під одними прапорами, а тебе щось не влаштовує, то склади мандат і уходь. І рік тому я залишився лише тому, щоб залишилася “Самопоміч”. Мені вибори в Київраду коштували в районі 300-400 тисяч гривень. Умовно це “копійки”, порівняно з колегами з інших фракцій, у тому числі провладної, де від 1 млн до 10 млн коштував округ. Вибори мера коштують сотні мільйонів гривень. І тут, напевне, усе просто. Спершу люди витрачають гроші на вибори, а тоді треба відбити те, що витрачене, заробити на наступні… Поки це порочне коло не розірветься, насправді це буде, як білка в колесі, і ситуація повторюватиметься”. 

Ексдепутат від БПП Дмитро Гордон, який був першим депутатом міськради, котрий склав мандат, пояснює, чому не балотуватиметься на місцевих виборах:

“Мене це не зацікавить жодним чином, тому що я вільна людина, я там уже побував, подивився на це й жодними калачами мене туди більше не заманиш… Іти туди, щоб красти, мені не потрібно, йти туди, щоб захоплювати землю чи ще щось, мені не потрібно, йти туди, аби щось робити для міста, – так, це потрібно, але це неможливо. Тому я туди й не йду”. 

Нагадаємо, Рух ЧЕСНО дослідив, як відбувалася еволюція Київради протягом останніх 10 років.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів