Забудова Осокорків: Столар це зробить за гроші голови “Роснєфті”?

0 244

Вже давно зрозуміло, що “рускій мір” – це не щось далеке і абстрактне. Це те, що ми бачимо кожен день.

Щупальці кремлівського капіталу пронизують Україну – в енергетиці, видобувній промисловості, фінансовому секторі, нерухомості і медіа.

Імена кремлівських посіпак у цих сферах добре відомі.

А як щодо нерухомості? 

Росіяни завжди полюбляли вкладатися в українську нерухомість. Представники кооперативу “Озеро” із найближчого оточення Путіна – не виключення. Тому що це безпечне відмивання “нафтових” і “газових” грошей, та ще й прибутковий бізнес. Одна з небагатьох галузей української економіки, що постійно зростає. До цих пір мова йшла про окремі офісні та торгові центри. Але ось нарешті справа дійшла до того, що найближча “сім’я Путіна” збирається забудувати цілий мікрорайон Києва. Нечувано, чи не так?

Звісно, збираються вони це робити не напряму, а через своїх представників – російських і українських. Про те, що російські високопосадовці мають інтереси на українському будівельному ринку відомо СБУ і РНБО, про що свідчать накладання санкцій на дружину голови Київміськбуду Кушніра, чий син, до речі, став депутатом Київради від партії “УДАР Віталія Кличка”. Але зрозуміло, що Кушнір – не гравець національного рівня, а молодший партнер колишнього “смотрящєго” за Києвом – Столара, з якими вони успішно дерибанили Київміскьбуд і наразі є щасливими власниками bUd development та інших компаній.

І саме Столар, за моєю інформацією, вже, як мінімум, рік є, так би мовити, ексклюзивним дистриб’ютором Кремля на українському будівельному ринку. І саме від Столара ниточки йдуть безпосередньо до голови “Роснєфті” і довіреної особи Путіна – Ігоря Сечіна. Але про все по порядку.

Приблизно з минулої весни розпочалася нехарактерна для Столара активність – політична. Ні, Столар завжди і успішно розкладував яйця у політичні кошики – спочатку у «Нашу Україну», потім у Партію регіонів і БПП. Плідно співпрацював і з Льовочкіним, і з Кононенком, і особливо плідно з Кличком, з яким він особисто дружить багато років. Але все це було виключно заради гаманця – лобізму будівельних проектів, а не політики. І ось в житті у Столара настала ера ОПЗЖ…

Тому, перейдемо до головного! Відповідь на питання, чиї саме інтереси лобіює Столар надає історія такого собі ТОВ “Академ-Клуб”. І ця історія свідчить про те, що Столар відстоює безпосередно інтереси Ігоря Сечіна, голови “Роснєфті” і одного з найближчих друзів і партнерів Путіна.

Отже, ТОВ “Академ-Клуб” – це компанія, під контролем якої перебуває цілих 40 гектарів землі біля Дніпра на Позняках у Києві. Землю було надано Київрадою в аренду на 25 років у 2005-2006 роках – для комплексної забудови з відселенням мешканців на території 11-го мікрорайону житлового масиву Позняки-Західні. Ситуацію по цій ділянці досліджували “Наші гроші”. Землю контролював Максим Микитась через “Omnia Trading Ltd”, яка була єдиним засновником “Академ-Клубу”. Бенефіціарним власником Omnia Trading Ltd була Вікторія Гречана –співзасновниця “Укрбуду” Микитася. У грудні 2018 в капітал увійшла “Lurrow Capital Limited”, про яку на жаль нічого не відомо.

Але найцікавіше з власністю на ласий шматок землі біля Дніпра почало відбуватися після президентських виборів. Спочатку в червні 2019 замість “Lurrow Capital Limited” до складу засновників увійшла кіпрська компанія “Pilawer Limited”. Також з’явився новий виконавчий директор Ян Марченко. Останній – помічник нардепа Тараса Козака. Таким чином, влітку 2019 Omnia і Pilawer стали володіти по 50% статутного фонду “Академ-Клубу”.

А в лютому 2020 року Микитась продав Omnia Trading Ltd менеджеру Столара Віталію Грицаєнко. Останній був директором ТОВ Тауер Групп, якою володіє Столар. Наразі ТОВ Академ-клуб володіють два офшори – Viemar holding ltd і Pilawer limited. У якості кінцевих бенефіціарів вказані угорець Олександр Кисель, швейцарець Станіслав Лаггер і кіпріотка Марина Кармишева. Viemar holding LTD – офшор Столара. На користь цього говорить, наприклад, такі факти: журналісти вже доводили, що ТОВ “КП-Інвест” і фонд “Стрім Інвест” – компанії Столара. Так ось в одну із компаній Влади Молчанової – ТОВ “Інвест-будсістем”, “КП-Інвест” і “Стрім Інвест” увійшли одночасно з Віемар холдінг лтд.

Однак куди більш захоплюючою є історія іншого володаря “Академ-клубу”. У матеріалі “Наших грошей” було вказано, що співвласниця Pilawer Limited Марина Кармишева також є власницею інвестиційної групи RLA Group (Кіпр), куди входить низка компаній, зокрема, RUN Engineering JSC (Литва), Lavimont Brno, a.s. (Чехія), Nestan Trading AG (Швейцарія). При чому, у 2019 році влада Литви після повідомлення держрозвідки відмовилася видати ліцензію на експорт RUN Engineering через ризик того, що компанія може експортувати товари подвійного значення у Крим.

Мене це дуже зацікавило, і я вирішив копнути глибше. Отже, чеська Lavimont Brno, якою володіє громадянка Кармишева. Виявляється, що у чеської компанії чомусь є російськомовний сайт у домені RU. Це диво пояснюється тим, що компанія має російський філіал і є постачальником таких структур як Газпром, Роснєфть і ТНК. Литовська RUN Engineering JSC – литовська тільки географічно, сайт компанії є в двох версіях – російській і англійській. А займається компанія технологіями очищення і підготовки води, і саме це обладнання вони і збиралися постачати у Крим, де з водою наразі великий проблеми.

Але найцікавіша компанія Кармишевої – Nestan Trading AG. Один з ії топ-менеджерів – Ілля Сергєєв, колишній головний інженер Транснєфті. Але це квіточки. А ягідки полягають у тому, що Nestan Trading AG володіє найбільшим нафтотрейдером “Роснєфті” – QHG Trading. QHG Trading створена в кінці 2016 року і тоді ж отримала контракт з “Роснєфтью” на продаж від 4,5 млн до 11 млн тонн нафти до 2022 року.

Фактично QHG Trading є «відмивальною» конторою нафтових грошей Сєчіна і Путіна, про що пишуть навіть російські ЗМІ. На Кармишеву QHG Trading переписали в листопаді минулого року, після того як попередній власник Сергій Невський був затриманий на хабарі. За інформацією The Moscow Post, Кармишева – довірена особа чи самого Сечіна, чи його “гаманця” Сергія Сударикова. Вона є акціонером компаній, які належать “Роснефті” або тих, які заробляють на її підрядах. Зокрема, “Елекснет”, АТ “Морська Арктична геологорозвідувальна експедиція” та інших. За інформацією “Комерсанта”, Кармишева – колишня співробітниця близької до Роснєфті групи “Регіон”, яка управляє пенсійними коштами нафтової компанії, є організатором розміщень її облігацій, і бере участь спільно з “Роснефтью” в низці бізнесів. А нині, за даними джерела російського видання, Кармишева керує “чужими активами”. І як бачимо – не тільки в Росії.

Таким чином, маємо чудову картину. Відмивальниця грошей Сєчіна стає українським девелопером. І разом із Столаром збирається забудовувати Осокорки. Пристрасть росіян вкладатися в українську нерухомість нікуди не зникла. Навпаки – вийшла на новий рівень. Тепер Кремль буде контролювати цілий мікрорайон української столиці. Зиск чарівний: і прибуток від «хохлів», і якщо що – то можна оперативно у пару будинків гексогену закласти, як це робила ФСБ у 1999-2000 роках у РФ. А Столар Сечіну необхідний як операційний керівник і легалізатор грошей “Роснєфті” в Україні.

Ще раз: на мою думку, будівництво, яке там планується, це не вкладання грошей Столара. Це – відмивання коштів Сєчіна і Путіна. А Столар – тільки оператор. До речі, оператор настільки жадібний, що навіть не хоче платити Києву гроші за оренду землі. Зараз Господарський суд Києва розглядає позов Київської міської ради ТОВ “Академ-Клуб” про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 69,9 млн грн. Суддею по справі є донька славетного Василя Джарти, тож вірю, що вирок буде найсправедливішим.

А СБУ і РНБО прошу звернути пильну увагу на акціонерів ТОВ “Академ-Клуб” і законність їх діяльності в Україні. І на пана Столара зокрема. Тема санкцій розкрита явно не до кінця.

Автор: Олександр Аронець

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Київщини".
Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора. Головний редактор: Ірина Федорів